Навіть у досвідчених садівників така проблема трапляється. Тому що ми не всесильні. Хоч ідеальний догляд ти організуй за огірочками, погода і природа можуть внести свої корективи. Але частіше зав’язі огірків починають жовтіти й опадати саме через помилки в догляді за посадками. Яких саме і, найголовніше, як їх не допустити (або оперативно виправити)? Давайте розбиратися.
Найперша і найпопулярніша причина пожовтіння й опадання зав’язей – неправильні поливи. Під поняттям «неправильні» я маю на увазі дві речі.
Перша – це нерегулярний полив із різкими перепадами вологості ґрунту. Для вологолюбних огірків це ох який стрес. І якщо вже підрослі огірочки рослини спробують зберегти, то молоді зав’язі й найдрібніші вирішать одразу скинути. Точніше перестати ростити їх, а опадання стане вже наслідком.
Друга – це полив холодною водою. Наприклад, зі шланга прямо зі свердловини. Корені після такого поливу тимчасово припиняють нормально працювати. Результат відповідний. Огірки взагалі не схвалюють таких поливів. Добре, якщо вийде відбутися пожовтінням і опаданням поодиноких зав’язей. Але й кущі так можна загубити.
Як виправляємо ситуацію? Намагаємося підтримувати вологість ґрунту на стабільному рівні (якщо не виходить регулярно поливати, вносимо в ґрунт перліт, мульчуємо посадки). І поливаємо тільки теплою, нагрітою на сонечку водою.
Щодо внесення підживлень. Найчастіше пожовтіння й осипання зав’язей провокують такі «перекоси» в живленні.
Перший – нестача калію. Саме він відповідає за транспортування цукрів та інших продуктів фотосинтезу до плодів. Коли калію мало, молоді зав’язі отримують живлення за залишковим принципом. Вони припиняють ріст, жовтіють і поступово засихають.
Другий – нестача бору. Без нього порушується нормальний розвиток зав’язей одразу після цвітіння.
Що робимо? Діємо відповідно – підживлюємо рослини і поповнюємо дефіцити. Можна дати розчин сульфату калію по листю (20-30 г на 10 л води) – спрацює швидше, ніж кореневе підживлення. З бором головне не переборщити. Якщо вже підживлювали в цьому сезоні, можна не давати вдруге. Якщо ні, можна в той самий розчин додати 1 г борної кислоти. Або внести під корінь.
Справа може бути в примхах погоди. А наша помилка в тому, якщо ми їх не згладжуємо, коли є можливість.
За температури вище +30°С рослини починають активно випаровувати вологу через листя в спробах охолодитися. Якщо корені не встигають її поповнити, огірок вмикає режим економії – перестає розвивати частину зав’язей.
Зворотна ситуація – холодні ночі. За температури нижче +14°С сильно знижується працездатність кореневої системи. Вона гірше поглинає воду і живлення, а значить молоді плоди знову стають першими кандидатами на «скорочення».
Наше завдання в цьому випадку – намагатися згладити ці погодні нестабільності: укривати огірки і провітрювати теплицю, рясніше поливати в спеку.
Окремо варто поговорити про бджолозапильні сорти. Їм просто могло «не вистачити» запилення. У результаті зав’язі, може, навіть і почали трохи рости, але зрештою все одно опадуть, тому що рослини перестануть забезпечувати їх живленням.
Частіше така проблема виникає в прохолодну й дощову погоду. Або навпаки в спеку. У чому тут може бути помилка садівника? Посадити бджолозапильні сорти в теплицю, куди комахам пробратися складно. Або обробити рослини інсектицидами в період льоту комах.
