Дуже смачна закуска, реально іде банками і їсти можна ложками. У мене насправді жоден пучок кропу і взагалі жодної зелені не пропадає. Такі заготовки роблю все літо та на зиму вистачає. Зберігаю в холодильнику і використовую з будь-якими стравами цілий рік.
Нам знадобиться:
- Кріп – 150 г
- Кінза – 100 г
- М’ята – 4 гілочки
- Часник – 6 зубчиків
- Лимон – 1 шт.
- Гірчиця – 2 ч.л.
- Олія – 8 ст.л.
- Сіль – за смаком
Покроковий рецепт приготування:
Отже, сьогодні у нас рецепт із зелені. Улюблена основа у мене – кріп. Ось із нього, мабуть і почнемо. Кріп підходить абсолютно будь-який. Краса у тому, що на цю штуку можна переробити навіть величезні гілки і ніякі, навіть товсті стебла не прибирати.
Загалом беремо кріп, миємо, просушуємо будь-яким способом і ріжемо. Дбайливо подрібнювати його не потрібно, просто розрізаємо на зручні частини. Оправляємо у велику ємність.
Можна обмежитися по суті лише цим. Але можна пустити ще й іншу зелень. Я люблю додати до кропу кінзу. З нею теж клопоту ніякого. Стебла у неї ніжні, можна все залишити і нічого не видаляти. Поступаємо з кінзою так само, як з кропом.
Далі, якщо є м’ята дуже добре і навіть відмінно. Вона надає всім стравам приємної свіжості та пряності. Тож беремо м’яту. Ось тут потрібно, на мій погляд, товсті великі стебла все-таки видалити і залишити тільки листочки і можна зовсім тоненькі гілочки.
Потім часник, як без нього. Часник чистимо і злегка подрібнюємо. Все це складаємо в одну ємність. Отже, у нас у ній лежить кріп, кінза, м’ята та часник. Перемішуємо, зовсім влегка, зараз зрозумієте навіщо.
Тепер нам потрібно все це перемолоти в кашку. Робити це ми будемо у блендері. Але оскільки зелені багато і блендер все в один раз не вмістить, перемелюватимемо в два прийоми. Ось для цього ми перемішали основні інгредієнти в мисці.
Отже, кладемо зелень у чашу блендера і оправляємо туди ще кілька добавок. Це сік лимона. Можна свіжого, можна готового, що продається в магазинах у таких пузатих жовтих баночках у вигляді лимона.
Далі трохи гірчиці. Гірчиця найкраще діжонська, вона не дає гіркоти і ще не така міцна як проста столова. Але, в принципі, можна використати будь-яку.
Потім олію. Тут, як кажуть, справа смаку та можливостей. Хтось може дозволити собі оливкову, хтось любить ароматну. Я раджу звичайнісіньке рафіновану, щоб вона не давало зайвого стороннього присмаку. До того ж аромат закуски настільки яскравий і приємний, що будь-який інший буде зайвим.
Ну і власне, сіль. Вона йде сюди до смаку. Це якщо робити на пробу вперше. А якщо повторно, то можна варіювати як захочеться і самим вирішити, чого покласти більше, чого менше. А може навіть додати ще щось.
Загалом, усе склали в чашу, перемелюємо. Потім проробляємо все те ж саме з зеленню, що залишилася, якщо вона не увійшла в один захід. Поясню, що інгредієнти розраховані на загальну кількість. Тому якщо перемелювати у два прийоми, то й добавки до зелені потрібно розбити на дві частини.
Що тепер робимо, щоб зберегти цю закуску чи соус. Розкладаємо в чисті банки і зверху наливаємо трохи олії. Щільно закриваємо кришкою та ставимо в холодильник.
Я не закатую банки на зиму. Приготовлене ми з’їдаємо ще до її настання. Хоча банки у такому вигляді в холодильнику можуть стояти досить довго. А на зиму я роблю ось що. Розкладаю соус у формочки для льоду або маленькі пластикові контейнери і заморожую. Взимку все це просто розморожується і як свіженьке.
Можна заправляти цією штучкою будь-які страви, а можна використовувати як соус до м’яса, риби, курки, картоплі. Навіть просто мазати на хліб або сухар смачно.
