Кропив’яне зелене добриво особисто я обожнюю! Готувати його можна й з інших бур’янів, але з кропивою підживлення виходить особливо цінним. Сьогодні розповім про тонкощі приготування засобу, його побічні реакції, протипоказання і анекдот на тему з власного життя.
У кропиві міститься багатющий комплекс кислот і поживних речовин, якщо порівнювати з іншими бур’янами. Саме тому навіть у шампуні для волосся додають витяжку з кропиви, а не пирію чи берізки. Під час зброджування настою з кропиви в рідині додатково утворюються корисні для ґрунту бактерії, через що й з’являється характерний аромат. За цей аромат можуть сварити сусіди, але зате на нього точно сповзуться корисні ґрунтові черв’яки. Тут особисто для мене вибір очевидний: кому з перелічених я хочу догодити.
За хімічним складом настій із кропиви є легкозасвоюваним добривом. Культури швидко його вбирають і дають чудову реакцію. Але це за умови, якщо витяжка або бродилка приготовлена правильно і не протипоказана конкретній рослині.
Зелене добриво протипоказане будь-яким видам їстівної цибулі, тому що може дати побічний ефект у вигляді стрілкування. У бобових культур часто починається справжній «токсикоз» через те, що вони й самі виробляють азот, а ми їм ще додаємо. У результаті можлива навіть загибель рослин. Коренеплодам зелене добриво можна давати тільки в перші 2–3 тижні їхнього життя, а потім уже не варто, бо починається стадія наливу підземної частини.
Давати зелене добриво садовим і городнім посадкам можна аж до липня, поки азот за графіком ще показаний. Винятком у цьому випадку будуть огірки – їх можна стимулювати до кінця вегетації пару разів на місяць. Зеленні культури, як-от шпинат, петрушка, салат, м’ята тощо, радісно відгукуються на кропив’яне добриво весь сезон, хоч тричі на місяць поливай.
Готувати добриво з кропиви можна концентрованим, із подальшим розбавленням, або одразу робити безпечну концентрацію. Я практикую другий варіант. Заповнюю наявну тару кропивою на 1/10 від загального об’єму, у процесі стебла подрібнюю. В ідеалі потрібна рослинність, яка ще не цвіте, у ній більше користі. Чесно скажу за себе – я на це уваги не звертаю. Після закладання кропиви доводжу об’єм водою і накриваю ємність кришкою.
У такому вигляді кропива має стояти за теплої погоди 5 днів, а за холодної – довше. Сигналом готовності стане характерний аромат і розм’якшення мас усередині тари. Прискорити процес приготування можна додаванням покришеного хліба, квасу, компоту або варення. Я кладу з переліченого все підряд. Після готовності використовую по грядках до повного зволоження ґрунту.
За технологією кропив’яне добриво треба перемішувати хоча б раз на день. Тут я знову повз правила, але побічних наслідків немає. У мене не виходить щодня бути на ділянці, а іноді просто пам’ять підводить. Тому нічого толком ніколи не перемішую, усе прекрасно готується саме в бочці об’ємом 228 л.
Чесно кажучи, така бочка – як аромабомба. Ставити її треба подалі від будиночка і сусідів, якщо вони хороші!
