Сьогодні вранці знову перевірила свої стрілки-маячки, які залишала на грядці. Вони вже випрямилися, стали жорсткими. А на деяких насіннєва оболонка ось-ось лопне. Це сигнал, що пора готуватися до збирання.
У цей момент я припиняю полив. Нехай земля трохи підсохне, а цибулини наберуться сили. І через 3-5 днів беру вила та йду на грядку збирати врожай.
Як я викопую часник з грядки
У мене ґрунт щільний, глинистий, тому вилами працювати зручніше. Акуратно підкопую кожен рядок, стараючись не зачепити цибулину. Часник не любить пошкоджень: якщо його порізати або подряпати, зберігатися він буде гірше.
Викопаний часник одразу складаю на плівку поруч із грядкою. Нехай трохи полежить на сонечку й обсохне. Зазвичай залишаю його приблизно на годину, не більше. І важливий момент: я ніколи не мию часник після викопування. Тільки сушу.
Перше сушіння часнику
Після того як цибулини полежали на повітрі, я переношу їх на горище в сараї. Там темно, сухо і добре провітрюється – це ідеальні умови.
Розкладаю часник на газети в один шар і залишаю так на 7-10 днів. За цей час із бадилля в цибулини переходять усі поживні речовини. Часник стає щільним, міцним і набирає смаку.
Як я обрізаю часник
Після сушіння беру кухонні ножиці й обрізаю стебла. Залишаю приблизно 10 см від цибулини. Корені теж підрізаю, залишаючи зовсім трохи. Такий часник заношу в дім і зберігаю в темному прохолодному місці. Він іде насамперед на заготівлі, у супи, салати та щоденні страви.
Часник у косі
Але частину цибулин я залишаю з довгими стеблами й плету з них коси. Це мій улюблений спосіб зберігання. Спочатку збираю основу з 3-6 цибулин, скручую їх разом, а потім вплітаю в косу решту цибулин одну за одною.
Коси я вішаю в прохолодному приміщенні, у мене це комора. Часник там зберігається чудово: не гниє, не пересихає і ще й виглядає красиво.
