Сьогодні поговоримо про те, як правильно обрізати червону смородину навесні. Багато хто за звичкою обрізає її так само, як чорну – сильно вкорочує кінці гілок, а потім дивується, чому зникла половина врожаю. Але у червоної смородини все зовсім інакше.
Червона смородина плодоносить переважно на прирості минулого року і на старих гілках – вони можуть давати ягоди до 7–8 років. Тому весняне обрізування тут здебільшого санітарне й легке формувальне. Головне – встигнути до того, як набухнуть бруньки і почнеться сокорух. Залежно від регіону це період від кінця лютого до початку квітня.
Роблю так, крок за кроком.
Спочатку прибираю все сухе, поламане, підмерзле, тонке й хворе. Вирізаю гілки, які лежать на землі або сильно труться одна об одну – вони загущують кущ і провокують хвороби.
Потім проріджую молоді пагони від кореня. Залишаю тільки 3–4 найсильніші, решту видаляю.
Кінці основних гілок майже не чіпаю – саме там знаходиться основна маса квіткових китиць. Вкорочую лише підмерзлі верхівки. А бічні плодові гілочки можна вкоротити приблизно наполовину на зовнішню бруньку – це дає хороше розгалуження.
Якщо кущу вже понад 5–6 років, вирізаю до основи найстаріші гілки: товсті, темні, із зовсім слабким приростом. В ідеалі в кущі має залишатися 15–25 різновікових гілок – приблизно по 3–4 штуки кожного віку від одного року до семи-восьми років.
Важливі моменти:
Беріть тільки гострий і чистий секатор. Зрізи робіть над брунькою, яка дивиться назовні, під кутом 45 градусів. Після обрізування обов’язково обробіть кущ бордоською рідиною або залізним купоросом – це хороша профілактика.
Не бійтеся обрізати. Червона смородина переносить стрижку значно легше, ніж чорна, і швидко відновлюється.
Після такого весняного обрізування кущ отримує більше світла й повітря, менше хворіє на борошнисту росу та склівку. Ягоди стають помітно більшими й солодшими. А акуратний кущ стабільно тішитиме врожаєм до 15–20 років.
