Чую, чую гул несхвальних голосів: “Гібриди – це несмачно. Навіщо їх садити? Простіше в магазині помідори купити! Для нас, любителів, вирощування томатів – це цікаве хобі, а гібриди F1 нехай агрохолдинги вирощують”.
Відповім одразу: а ви спробуйте. Деякі гібриди, досягнувши повної стиглості, і це важливо – повної стиглості, стають не просто смачними, а дуже смачними. І, до речі, невже в магазині ви досі не купували смачних помідорів? Це дуже дивно, тому що вони там з’явилися вже давно. Але зараз не про магазинні, а про наші – рідні, вирощені своїми ручками в теплиці або на грядці.
Мій постійний фаворит – гібрид Берберана. І це не якась прихована реклама, а факт. Дуже хороший гібрид для теплиць. Нижче розповім конкретно про цей томат, а поки взагалі про те, чим такі хороші гібриди рослин.

Чому гібриди такі сильні?
Тут уся справа в біології. Є таке явище – гетерозис у рослин. Це стрибкоподібне посилення ознак у першому поколінні гібридів. Гібрид позначають F1, від латинського слова filii – діти.
Беруть маму одного сорту, тата іншого сорту і схрещують між собою. Отримане потомство першого покоління – ті самі дітки, а не онуки і не правнуки, – видають на-гора господарські ознаки такої сили, що тільки відра підставляй. У цьому випадку приказка “На дітях природа відпочиває” не працює.
Селекціонери підбирають батьківські пари таким чином, щоб потрібні людині ознаки були виражені в гібриді максимально. Головні плюси томатів F1 – висока врожайність, пластичність, тобто здатність розвиватися і плодоносити в різних умовах, стійкість до хвороб. А інші ознаки – смак, особливості м’якоті, соковитість, транспортабельність, форма і колір плоду і так далі – підбираються вже під конкретне завдання.
Якщо до всієї цієї роботи додати ще складну технологію виробництва насіння, стає зрозуміло, чому гібриди дорогі.

Чому гібриди томатів несмачні? Чи є смачні?
Ви обурюєтеся гібридами і відмовляєтеся від їхнього вирощування, тому що вони “пластикові”. А чому вони такі?
У 80-х роках селекціонери по всьому світу стали дуже активно виводити гібриди томатів. Надалі до традиційних методів селекції додалися генетичні методи, це не обов’язково ГМО, які дозволили прискорити роботу, зробити її більш ефективною.
Головне завдання, яке стояло тоді, – вивести гібриди для масового вирощування в теплицях і на полях. Наситити ринок. І завдання було виконане. Хто старший, прекрасно пам’ятає, що свіжі томати можна було купити тільки із середини літа до середини осені, а в інший час задовольнялися тільки соусами, пастами і соком. Тепер ми купуємо помідори цілий рік.
Потрібно було отримати гібриди для цілорічного вирощування в теплицях, для свіжого споживання, урожайні, стійкі до хвороб, транспортабельні, придатні для тривалого зберігання в промислових холодильниках. Тобто з щільною м’якоттю, товстою шкіркою, найвищою врожайністю. Інші ознаки, і насамперед смак, відходили на другий план.
Але поступово ситуація змінювалася. Нинішній споживач хоче не просто помідор серед зими, він хоче смачний помідор, який пахне липнем. І селекціонери разом із виробниками відгукуються на цей запит. З’являються саме смачні гібриди томатів, з плодами не технічного, а салатного призначення.
Скажете: що це ви все про промислове вирощування томатів нам розповідаєте? У нас теплиця 3х6, своя специфіка.
Але річ у тім, що професійна селекція працює на приватника не в першу чергу. Вона працює передусім на великих виробників, вони ж великі закупівельники насіння. Основна маса якісних гібридів, які є у продажу, виведена для них, а вже аж ніяк не для дачників. Майте це на увазі.

Трохи про смак томатів
Про смаки не сперечаються, але деякі міркування все-таки можна висловити.
Що таке смак помідора, як ми його відчуваємо? Це баланс кислоти й солодкості в помідорах, ароматичних речовин, текстура м’якоті, соковитість і товщина шкірки. Досить багато параметрів, кожен важливий. І в кожної людини свої вподобання.
Покажу на прикладі. Учора на вечерю я нарізала нашу традиційну тарілку з овочами. Там були і сорти, і гібриди томатів. Спробувавши кілька скибочок, чоловік, великий цінитель помідорів, сказав: “Ці – водянисті, майже без смаку, а ці – дуже хороші”. Перші – сорт, другі – мій улюблений гібрид. І сорт був смачний, раніше ми їли його із задоволенням. Але гібрид за смаком більш насичений, у ньому більше і кислоти, і солодкості, щільна, але не жорстка м’якоть. Ось і вийшов контраст зі смачним, але менш яскравим за смаком сортом.
Що стосується Берберани, то її смак повністю розкривається тільки наприкінці серпня, коли плоди повністю достигають, набираються всіх смакових нюансів і запахів. Раніше я їх і не зриваю – чекаю. Зараз буду поступово збирати і вкладати в ящики в прохолодну комору. Багато разів помічала: за наявності різних смачних сортів саме у вересні рука сама тягнеться до Берберани. Насичений смак змушує вибирати саме її.
Головна особливість гібридів з господарської точки зору – надійність. Вони передбачувані. Щороку я саджу штук 8-10 кущів Берберани і додаю ще якісь гібриди. Нам припав до смаку томат Толстой F1, у нього теж плоди потрібно збирати у фазі повної стиглості, коли вони стають солодкими.
І ще жодного разу не було, щоб мій фаворит підвів. Берберана працює, як і належить сучасному гібриду: 7-8 китиць на двох стеблах, плоди знизу доверху вирівняні, прекрасної якості.
Тільки ближче до жовтня на верхніх плодах, що залишилися, починають з’являтися тріщини, але це восени вже неминуче.
Гібрид стійкий до захворювань, насамперед до кладоспоріозу. На фото ви можете це бачити: уражене листя, яке потрапило в кадри, від сусідніх кущів.
Кущі потужні, працювати з ними приємно, нескладно. Берберана, заявлена як ранній гібрид, починає плодоносити пізніше за деякі інші томати. Я б сказала, що вона належить до томатів середнього строку достигання, що непогано і навіть добре. Коли ранні сорти з’їдаються, настає пора цих великих, солодких помідорів. Середній строк достигання томатів тим і хороший, що продовжує сезон їхнього споживання, та й заготівлі можна зробити пізніше, коли основна лихоманка вже пішла на спад.
До речі, Берберана йде в заготівлі. Великі плоди я ріжу на 4 частини, дрібніші – на дві, і закатую в банки за своїм звичайним рецептом. Закатування великих помідорів у банки, якщо плоди щільні, – взагалі не проблема.
Є в моєї улюблениці один недолік, і він серйозний. Важко купити насіння томатів цього гібрида, його продає тільки одна фірма і тільки в сезон. Якщо комусь буде цікаво, я напишу в коментарях. Чи то наші продавці перестали закуповувати насіння у голландців, чи то взагалі цей сорт поступово відходить, поступаючись місцем новинкам. А шкода. Особисто я зробила певний запас насіння і зберігаю його в холодильнику.
А у вас є гібриди-улюбленці? Найкращі томати саме для вас? Взагалі гібриди садите? Поділіться інформацією.











