- 1. Правильно збираємо врожай: яблука, груші, терен, сливи, ремонтантна малина, горобина, обліпиха
- 2. Завершуємо осінні підживлення
- 3. Остання боротьба зі шкідниками: не даємо їм піти на зимівлю
- 4. Час посадок: саджанці, сидерати, цибулинні та полуниця
- 5. Викопуємо теплолюбні рослини: гладіолуси, бегонії, канни
Щоб сад пішов у зиму сильним, а навесні прокинувся без втрат, необхідно виконати п’ять головних завдань.
1. Правильно збираємо врожай: яблука, груші, терен, сливи, ремонтантна малина, горобина, обліпиха
Вересень – пік збору осінніх сортів фруктів і ягід. Головна помилка багатьох дачників – перетримувати плоди на гілках до останнього, сподіваючись, що вони стануть солодшими. Насправді перезрілий плід втрачає лежкість і швидко гниє.
- Як визначити стиглість: легке відділення від гілки або плодоніжки. Якщо плід потрібно відривати із силою – він ще не готовий.
- Техніка збору: працюйте знизу вгору. Спочатку знімайте нижні плоди, потім ті, що знаходяться в середині крони, і тільки після цього беріться за верхівку. Використовуйте плодознімачі з м’яким тканинним мішком, щоб не пошкодити ніжну шкірку.
- Що робити з падалицею: здорові опалі плоди можна використати для соків, повидла або сушіння. Усе червиве і гниле необхідно глибоко закопати в ґрунт, прибрати в компост або вивезти з ділянки. Залишати під деревами не можна.
- Що стосується горобини та обліпихи: чорноплідну горобину збирайте гронами після перших легких заморозків – вона втратить терпкість. Обліпиху теж краще збирати після перших заморозків – ягоди буде легше знімати.

2. Завершуємо осінні підживлення
До середини вересня рослинам життєво необхідні калій і фосфор. Азот у чистому вигляді – сечовину, свіжий гній – повністю виключаємо, він зараз не потрібен.
Калійні добрива – сульфат калію, монофосфат калію, деревна зола – відповідають за накопичення цукрів у клітинному соку. Чим вища концентрація цукрів, тим нижча температура замерзання рідини всередині коріння. Фосфор зміцнює саму кореневу систему, завдяки чому рослина легше переносить зиму.
- Чим удобрювати: ідеальний варіант – суміш суперфосфату 30-40 г на квадратний метр і сульфату калію 20-25 г.
- Як вносити: гранули загортають у ґрунт по периметру крони, де знаходяться активні всмоктувальні корінці, і рясно поливають водою.
3. Остання боротьба зі шкідниками: не даємо їм піти на зимівлю
Поки денна температура тримається вище +15 °C, комахи активно шукають укриття для зимової сплячки: щілини в корі, верхній шар ґрунту, розетки багаторічників. Якщо пропустити цей момент, навесні вони знову вийдуть на поверхню одночасно з розпусканням бруньок, відкладуть яйця і їх стане ще більше.
У вересні біологічні засоби вже малоефективні. Потрібно використовувати системні та контактні інсектициди:
- «Актара» – препарат проти попелиці, білокрилки та цикадок. Ним потрібно ретельно обприскати не тільки листя, а й самі стовбури дерев, приділяючи увагу тріщинам кори.
- «Кораген» – ефективний проти листогризучих гусениць та інших лускокрилих шкідників.
- «Фуфанон» – застосовується в боротьбі зі сливовою плодожеркою, довгоносиком та іншими шкідниками.
Обробку проводимо в сухий безвітряний день. Обов’язково надягаємо респіратор і рукавички. Також саме зараз на стовбури дерев потрібно повторно накласти ловчі пояси, щоб знищити комах, які йдуть на зимівлю.

4. Час посадок: саджанці, сидерати, цибулинні та полуниця
Вересневі посадки мають величезну перевагу перед весняними. Рослина встигає вкоренитися в ще теплій землі, наростити мережу дрібних всмоктувальних корінців і йде в стан спокою вже адаптованою. Навесні вона рушить у ріст і не витрачатиме сили на приживання в ґрунті.
- Саджанці дерев і кущів: вибирайте районовані сорти. Посадкову яму готують заздалегідь, заправляючи її зрілим компостом, але уникаючи прямого контакту мінеральних добрив із молодим корінням. Коренева шийка повинна залишитися строго на рівні землі.
- Багаторічники: ідеальний час для ділення і пересадки півоній, флоксів, хост, астильб тощо. Ділити кущі потрібно гострим ножем, залишаючи на кожній частині по 3-5 сильних бруньок відновлення.
- Цибулинні: тюльпани, нарциси, гіацинти, крокуси та мускарі висаджують із вересня до середини жовтня. Головне правило глибини – три висоти цибулини. Під донце кожної цибулини насипте дрібку річкового піску, це захистить її від випрівання і гнилей.
- Полуниця: перша половина вересня – крайній термін для висаджування молодих розеток. До холодів вони повинні сформувати ріжок діаметром не менше 7 мм, інакше можуть вимерзнути.
- Сидерати: звільнені грядки відразу засіваємо білою гірчицею, фацелією або житом. Вони не дадуть ґрунту ущільнитися під осінніми дощами, витягнуть на поверхню залишковий азот і своєю кореневою системою проб’ють плужну підошву. Гірчицю можна просто загорнути сапкою в ґрунт через місяць після появи сходів.
5. Викопуємо теплолюбні рослини: гладіолуси, бегонії, канни
Ці рослини категорично не переносять від’ємних температур.
- Гладіолуси: викопуємо через 30-40 днів після цвітіння. Бадилля коротко зрізаємо, залишаючи пеньок 1-2 см. Цибулини промиваємо, протруюємо в розчині марганцівки або препарату «Максим» протягом 30 хвилин і сушимо близько двох тижнів. Тільки після цього відділяємо стару материнську цибулину і дітки.
- Бегонії та канни: обережно викопуємо вилами, намагаючись не пошкодити м’ясисті бульби і кореневища. Землю не змиваємо, а лише злегка обтрушуємо. Просушуємо у провітрюваному приміщенні. Зберігати їх потрібно в злегка вологому торфі або піску в підвалі за температури +5…+8 °C. Раз на місяць перевіряйте посадковий матеріал: якщо бульба почала зморщуватися, субстрат навколо неї потрібно злегка збризнути водою.
Виконавши ці п’ять пунктів у другій половині вересня, ви можете бути впевнені: ваш сад буде краще підготовлений до морозів, хвороб і нестачі живлення. Зима мине непомітно, а весна почнеться саме тоді, коли пригріє перше сонце.











