Не встигнемо озирнутися, як настане кінець липня. А це означає, що скоро почнеться збирання цибулі. І ось тут важливо не наламати дров. Саме зараз ми можемо підготувати цибулю до збирання, щоб вона виросла здоровою і добре лежала взимку.
Перестаю поливати цибулю
Десь за 2-3 тижні до збирання я повністю припиняю полив. Цибулинам більше не потрібна вода, вони вже набрали свій розмір. Їм зараз потрібно сохнути, дозрівати й готуватися до зберігання. А якщо продовжувати поливати, цибулини можуть почати гнити, шийка залишиться товстою, і взимку цибуля не пролежить.
Але ось наша біда, яка цього року стосується всіх нас, – це погода. Раптом починаються дощі. А в декого вони й не припиняються. Я в такому разі роблю так: розпушую землю, щоб волога швидше випаровувалася. Посипаю грядку золою, вона вбирає зайву вологу. Акуратно відгортаю землю від цибулин, щоб вони краще провітрювалися й просихали.
Припиняю вносити добрива
За 10 днів до збирання я не вношу жодних добрив. Рослини вже не встигнуть їх засвоїти, а азот, наприклад, може знизити лежкість. Цибуля буде гірше зберігатися, може рушити в ріст уже взимку. Тому останнє підживлення я проводжу заздалегідь, а потім даю цибулі спокійно дозріти.
Не обрізаю перо
Дуже важливо: за 10 днів до збирання я не чіпаю пера. Не обриваю, не обрізаю. У цей період усі поживні речовини з листя переходять у цибулину. Саме так цибуля набирає масу, стає щільною і добре зберігається. Якщо зрізати перо рано, можна позбавити цибулину цього запасу.
Тому я просто чекаю. Дивлюся на погоду, злегка розпушую, за потреби посипаю золою. І готуюся до збору. Цибуля сама покаже, коли вона готова. І моє завдання – не заважати їй, а допомагати. А ознаки дозрівання одразу стануть помітні, про них я напишу докладно в наступному матеріалі.
