Мої цибулини нарешті почали рости вшир! Щоб вони виросли великими, добре визріли і без проблем долежали до весни, я даю їм фінальне підживлення.
Сьогодні я поділюся з вами всіма тонкощами цього найважливішого агротехнічного прийому, який є запорукою справді багатого врожаю.
Строки внесення останнього підживлення для цибулі
Коли я бачу, що перо цибулі вже набрало сили, а цибулина стала помітно потовщуватися – це означає, що рослина переключилася з нарощування зелені на формування підземної частини. Саме в цей час і потрібно вносити останнє підживлення.
Якщо залишити цибулю без підживлення, вона, звичайно, виросте, але не розкриє весь потенціал. Плюс підживлення сприяє кращій лежкості цибулі й направляє всі сили на збільшення цибулини.
Чим підживити цибулю востаннє. 2 мої улюблені підживлення
Варіант 1: мінеральне підживлення
Монофосфат калію. Це мій улюблений засіб для екстреної допомоги цибулі, коли потрібно швидко доставити ключові елементи до коренів. Це концентроване мінеральне добриво, яке містить тільки два головні компоненти: фосфор – близько 50% і калій – близько 33%. У ньому повністю відсутній азот, що ідеально підходить для останнього підживлення.
Як застосовувати
Добриво зручне тим, що чудово розчиняється навіть у холодній воді, не залишаючи осаду. Для приготування робочого розчину вам знадобиться стандартне відро об’ємом 10 літрів. Розчиніть у ньому одну столову ложку з гіркою монофосфату калію. Ретельно перемішайте до повного розчинення.
Поливати слід по попередньо зволоженому ґрунту. Норма витрати – одне відро готового розчину на один квадратний метр грядки. Підживлення краще проводити ввечері або після дощу, щоб уникнути швидкого випаровування вологи.
Варіант 2: органічне підживлення
Якщо ви прихильник органічного землеробства або просто хочете використати доступні підручні засоби, деревна зола стане чудовою альтернативою. Це справжнє джерело калію, фосфору і цілого комплексу мікроелементів – кальцію, магнію, кремнію, необхідних для здоров’я рослин. Зола не тільки живить цибулю, сприяючи росту великих головок, а й злегка розкислює ґрунт, що цибуля дуже любить.
Як приготувати
Візьміть склянку просіяної деревної золи – приблизно 200 грамів – і залийте десятьма літрами гарячої води. Добре розмішайте і залиште настоюватися протягом доби. За цей час усі корисні речовини перейдуть у воду.
Якщо ж вам не хочеться гріти стільки літрів води, можна склянку золи залити одним літром води, а коли настій настоїться, довести його до об’єму 10 літрів.
Перед поливом настій рекомендується процідити через кілька шарів марлі або тканини, щоб позбутися нерозчинного осаду, який може забити носик лійки.
Догляд, про який не потрібно забувати в період формування і росту цибулини
- Продовжуйте поливати цибулю в посушливі періоди 1-2 рази на тиждень. Якщо йде дощ, не поливаємо.
- Щойно ви помітите, що перо почало масово жовтіти, десь за 3 тижні до передбачуваного збирання, полив припиняємо зовсім. Навіть якщо стоїть суха погода, поливати цибулю більше не потрібно.
У цей час поживні речовини з листя активно перетікають у цибулину, вона швидше визріває і формує щільні, сухі покривні луски. Цибуля, яку продовжують поливати до самого викопування, гірше зберігається і часто уражається гниллю.
- Продовжуйте прополювати цибулю від бур’янів.
- Відлякуємо цибулеву муху та інших шкідників від грядок.
Розведіть березовий дьоготь – 1 ст. л. дьогтю + 1 ст. л. рідкого мила на 10 л води. Ретельно перемішайте розчин до однорідного стану й обприскайте цибулю. Для закріплення ефекту повторіть процедуру ще 1 або 2 рази з інтервалом у 7 днів. Він підходить для захисту рослин від шкідників, включно з мурахами.
