Пам’ятаю, як у перші роки свого квітникарства я дивилася на півонії і не розуміла: ну що їм потрібно? Посадила, поливаю, а цвітуть вони якось скромно. Два-чотири квітконоси – і все. Сусідка, у якої півонії стояли суцільним квітучим килимом, дивлячись на мої страждання, запитала: «А ти їх коли садила?». Я розгублено знизала плечима: «Давно вже».
Виявляється, півонії – це квіти, які не пробачають помилок під час посадки і обдаровують цвітінням не одразу. Їм потрібен час. Але, звичайно, якщо дати їм те, що вони люблять, вони віддячать таким цвітінням, що всі сусіди заздритимуть. Ділюся своєю системою догляду.
Моя система догляду за півоніями
Весна: пробудження і перше підживлення
Мої ранні сорти півоній рушають у ріст одними з перших, щойно ґрунт прогріється до 3-5 градусів. Трохи пізніше прокидаються середньоранні сорти, які цвітуть після 10 червня. Щойно із землі показуються рожево-червоні паростки, я починаю перший догляд.
- Очищення клумби. Я акуратно відгрібаю все сміття, що накопичилося після зими навколо паростків, і очищаю клумбу. Якщо ви не обрізали півонії восени, то зробити це потрібно навесні, якомога раніше.
- Обробка ґрунту. Землю навколо куща розпушую буквально на 5-7 сантиметрів, щоб не пошкодити поверхневе коріння. Одразу ж обробляю ґрунт мідним купоросом (1% розчин) для профілактики сірої гнилі, яка особливо любить молоді пагони у сиру погоду.
- Перше азотне підживлення. Щойно пагони досягають висоти 8-10 см, проводжу перше підживлення.
- Найраніші сорти півоній підживлюю аміачною селітрою (1 ст. л. з гіркою на один кущ), оскільки в момент появи паростків надворі ще холодно і земля ще як слід не прогрілася. Добриво можна загорнути в ґрунт, якщо погода дощова, або приготувати розчин.
- Середньоранні сорти півоній показуються із землі на кілька тижнів пізніше, і до моменту їх проростання стає тепло. Тому ці півонії я підживлюю сечовиною (карбамідом) із розрахунку одна столова ложка на дорослу рослину.
- Дорослі кущі півоній, які ростуть на одному місці понад п’ять років, потребують посиленого живлення. Для них я застосовую повноцінні мінеральні комплекси з рівномірним розподілом макроелементів (NPK 16-16-16 або 20-20-20). Наприклад, «Кеміра», «Master 20-20-20» або «Агрікола».
4. Встановлюю опори
Опори потрібно встановлювати, поки пагони ще маленькі, щоб стебла могли проходити крізь каркас у міру росту. Встановлення опор уберігає важкі шапки квітів від контакту з мокрою землею під час злив, захищає квітконоси від ламання під поривами вітру, а також допомагає сформувати охайний, компактний силует куща.
5. Друге підживлення – до цвітіння
Друге підживлення проводжу в період росту і формування бутонів, зазвичай у середині-кінці травня. Одразу скажу, тут є багато варіантів різних підживлень, але головне – робимо акцент на калії.
У цей час півонії можна підживити настоєм деревної золи, комплексними добривами з позначкою «для квітучих». Цього і минулого року я ще випробувала водорозчинне добриво «Сотка для півонії». Їм сподобалося.
Літо: догляд під час і після цвітіння
- Продовжую вносити підживлення з акцентом на калії. Раз на два тижні.
- Полив. У період, коли у моїх півоній формуються і розпускаються бутони, орієнтовно до кінця червня, я дотримуюся суворого графіка: поливаю їх один раз на тиждень, але рясно. Якщо йдуть дощі – не поливаю.
- Зрізання для букетів роблю рано-вранці гострим ножем, залишаючи на кущі частину стебла щонайменше з двома-трьома листками – саме вони живитимуть кореневище весь залишок літа.
- Після цвітіння обрізаю зів’яле суцвіття над другим повноцінним листком, щоб півонія не витрачала сили на дозрівання насіння.
- Вношу останнє підживлення. Його можна внести одразу або залишити на кінець серпня. Змішую 2 ст. л. суперфосфату і 1 ст. л. сульфату калію, загортаю в ґрунт навколо півонії і добре проливаю нагрітою на сонці водою. Це добриво живитиме півонію до самої осені.
Осінь: обрізка
Коли листя починає жовтіти і втрачати тургор, настають найвідповідальніші два тижні. Півонія готується до зимівлі, перекачуючи всі поживні речовини з листя назад у коріння. Обрізати зелені стебла в серпні – означає позбавити рослину сил на наступний рік. Чекаю повного пожовтіння.
Зазвичай це початок або середина жовтня. Беру гострий секатор і зрізаю всю надземну частину, залишаючи пеньки заввишки 5-10 см. Усі рослинні рештки спалюю.
Чотири залізні правила моєї системи, щоб півонії взагалі зацвіли
- Жодного свіжого гною під час посадки. Тільки добре перепрілий компост. Свіжа органіка обпалює кореневі бульби.
- Жодної глибокої посадки. Бруньки відновлення – червоні вічка на кореневій шийці – повинні знаходитися на глибині всього 3-5 см від поверхні. Посадите глибше – півонія житиме, випускатиме красиве листя, але не зацвіте або цвістиме слабо.
- Повне сонце. Не менше 6 годин прямого світла на день. У тіні півонія виживе, але дасть поодинокі дрібні квіти або не дасть їх зовсім.
- Залізне терпіння. Півонії потрібно три-чотири роки, щоб наростити потужне коріння і показати себе у всій красі. Перші два роки я дозволяю їй цвісти лише однією-двома квітками, решту бутонів вищипую, змушуючи рослину нарощувати коріння.
Ця система догляду за півоніями потребує дисципліни, займаючи загалом не більше трьох-п’яти годин на рік. Натомість півонії віддячують розкішним і рясним цвітінням.
