У серпні на городі звільняється багато грядок після збирання деяких культур. Не варто залишати землю пустувати й заростати бур’янами. Найкраще посіяти сидерати – вони збагатять ґрунт органікою, розпушать його і можуть сприяти пригніченню інфекцій.
Чи потрібні сидерати
Чи справді сидерати такі корисні? Зупинимося на цьому питанні детальніше.
Сидерати допомагають відновити родючість ґрунту після літнього сезону. Відомо, що після вирощування овочевих культур ґрунт на грядках виснажується і стає щільним. Корені сидеральних рослин допомагають розпушити його, завдяки чому покращується надходження повітря і вологи. Загорнута в ґрунт зелень поступово перетворюється на органічні речовини і сприяє утворенню гумусу.
Збагачення азотом. Цю роль виконують бобові сидерати – вика, горох, люпин. За допомогою бульбочкових бактерій вони поглинають і фіксують атмосферний азот у формі, доступній для рослин.
Якщо ділянка розташована на схилі, посів сидератів захистить ґрунт від ерозії, адже їхня коренева система утримуватиме землю, не даючи їй сповзати або вивітрюватися.
При густому посіві сидерати добре захищають ділянку від росту бур’янів.
Важлива і захисна функція – сидерати пригнічують багатьох збудників грибкових і бактеріальних інфекцій.
Підживлення. При посіві озимих культур, таких як жито і пшениця, вони йдуть у зиму з розвиненою зеленою масою і кореневою системою. Навесні після перекопування все це швидко перепріває і дає живлення ґрунту на грядках.
Сидерати відіграють важливу роль у сівозміні, будучи фітосанітарною паузою між основними овочевими культурами. Вони переривають накопичення певних інфекцій і шкідників.
Огляд сидератів для посіву в серпні
Гірчиця біла
- Дуже швидкі сходи – вже через 3-5 днів після посіву. Зелень також росте швидко і готова до загортання через 30-40 днів.
- Корінь іде на глибину до 1,5 м, добре розпушуючи ґрунт без перекопування.
- Фітонциди, які виділяє рослина, пригнічують хвороби – паршу і фузаріоз, а також дротяника. Саме тому гірчиця особливо корисна на ділянках, де росли пасльонові культури.
- Скошувати потрібно до початку цвітіння, поки стебла не огрубіли, із загортанням у землю на глибину 10-15 см.
Озиме жито
- Завдяки потужній кореневій системі ідеально підходить для важкої глинистої землі.
- Морозостійкість дозволяє вирощувати його в регіонах із суворим кліматом.
- Добре розпушує ґрунт, а навесні разом із зеленню дає багато органіки.
- Якщо посіяти жито восени, його залишають під зиму. Скошують і перекопують за 2-3 тижні до посадки основної культури.
- Норма посіву: 20-25 г на 1 кв. м.
Фацелія
- Швидко росте і дає багато зеленої маси.
- Скошувати потрібно через 6-8 тижнів, не чекаючи цвітіння, і загортати на глибину 10-15 см.
- Під час цвітіння приваблює бджіл.
- Норма посіву: 1,5-2 г на 1 кв. м.
Вика і овес
- Вика з вівсом – хороший варіант для ґрунтів, бідних на азот. На коренях вики завдяки бактеріям накопичується азот, овес добре розпушує землю, а органіка збагачує ґрунт.
- Скошувати слід через 6-8 тижнів, не допускаючи огрубіння стебел.
- Норма: по 15 г на 1 кв. м насіння кожної культури.
Редька олійна
- Корені йдуть у глибину до 2 м і чудово розпушують ґрунт.
- Пригнічує круглих червів – нематод, а також ріст бур’янів.
- Скошувати потрібно до заморозків і загортати в ґрунт.
- Норма: 2-3 г на 1 кв. м.
- Особливо корисна після коренеплодів, але не після хрестоцвітих.
Ріпак озимий
- Корені йдуть углиб ґрунту і добре його розпушують.
- Під сніг іде добре вкоріненим, а навесні швидко формує зелену масу і пригнічує бур’яни.
- Загортати в ґрунт потрібно за 2-3 тижні до посіву основних культур.
- Норма: 2-3 г на 1 кв. м.
Люпин білий або жовтий
- Протягом серпня нарощує багато зелені й накопичує азот.
- Скошувати потрібно до цвітіння, поки стебла не огрубіли.
- Найкраще сіяти за рік до посадки вимогливих культур – капусти, гарбузових.
- Норма: 3-4 г на 1 кв. м.
- Глибока коренева система добре розпушує ґрунт і може добувати живлення з нижніх шарів.
Строки посіву сидератів
Гірчицю, редьку олійну, люпин і овес бажано встигнути посіяти до 15 серпня, щоб рослини встигли наростити достатню зелену масу до настання холодів.
Жито, пшеницю, ріпак і фацелію можна сіяти із середини до кінця серпня.
Як сіяти сидерати
Ґрунт під сидерати не обов’язково перекопувати. Потрібно прибрати всі бур’яни і рослинні рештки, пройтися сапкою або плоскорізом на глибину 5-7 см, розпушивши землю.
Насіння можна розкидати вручну. Дрібне насіння, як у фацелії, загортають граблями майже поверхнево. Велике насіння – жито, люпин, вику, овес – заглиблюють на 2-3 см.
Після загортання посіви обов’язково потрібно прикоткувати або ущільнити, щоб насіння краще контактувало з ґрунтом і сходи були дружними. Якщо в серпні стоїть тепла й суха погода, для запуску проростання посіви потрібно поливати.
Якщо сидерати не встигли набрати достатню висоту до настання морозів, нічого страшного. Загортати їх не потрібно, вони все одно підуть під сніг, частково розкладуться взимку і виконають свою функцію.
Зазвичай сидерати загортають через 4-6 тижнів після сходів, у фазі бутонізації, не допускаючи повного цвітіння. Скошену зелень можна залишити як мульчу, особливо на легких ґрунтах, але краще загорнути у верхній шар ґрунту на 10-15 см, перекопуючи землю без перевертання пласта. Озимі сидерати залишають до весни.
Сидерати і сівозміна
Основне правило: не можна сіяти сидерати того самого родинства, що й наступна овочева культура, щоб не поширювати спільні для них хвороби і шкідників.
Які сидерати сіяти після різних культур
Після томатів і картоплі корисно сіяти гірчицю – вона пригнічує фітофтору і паршу, а також озиме жито – воно добре розпушує злежану землю.
Після цибулі й часнику хороший варіант – фацелія для відновлення структури ґрунту, а також вико-вівсяна суміш для поповнення запасів азоту.
Після коренеплодів сіють ріпак і редьку олійну.
