Щоб смородину не вражала борошниста роса та інші грибкові захворювання, її треба обробляти купоросом. Раніше я завжди користувався мідним, але одного разу мені знайомий фахівець порекомендував використати залізний купорос і я погодився. Розповім, чому я так зробив і що в мене вийшло.
Чому залізний купорос кращий за мідний
Мідний купорос – це чиста смерть для грибків, він набагато потужніший за залізний. Однак у залізного купоросу (сульфату заліза) є багато переваг:
- Він не забруднює ґрунт. При передозуванні мідного купоросу фосфорні добрива перестають сприйматися рослинами. Сульфат заліза у цьому плані безпечний.
- Підвищена їдкість – не завжди гідність, залізний купорос працює м’якше за мідний. Краще зайвий раз попрацювати обприскувачем, ніж спалити смородину.
- Сульфат заліза у малих дозах є ще й підживленням для рослини.
- Залізний купорос не накопичується у рослинах.
Для чого я використовую сульфат заліза
Обробляю смородину цією речовиною я двічі на рік: ранньою весною до розпускання бруньок і пізно восени, коли кущ вже голий. Справа в тому, що розчин купоросу може обпекти листя. Весняна обробка трохи сповільнює розкриття бруньок, але для мене це й добре: там, де я живу, часто бувають заморозки.
Весняна обробка вирішує кілька завдань:
- вбиває кладки яєць, які перезимували, і личинки комах;
- очищає кору від лишайника;
- вбиває спори грибків, які шкодять смородині.
Восени залізний купорос:
- вражає тих комах, які намагаються зимувати на смородині;
- захищає ослаблений плодоношенням кущ від грибкових захворювань.
Пропорції для розведення
Препарат я застосовую двох концентрацій:
- 1% для профілактики захворювань – 100 г купоросу на 10 л (стандартне відро) води.
- 2,5% для лікування – 250 г порошку на той же об’єм.
Зазвичай спочатку розводжу порошок у невеликій кількості води (готую матковий розчин), а потім виливаю його у відро і ретельно перемішую.
Є маленька хитрість: коли під рукою немає ваги чи ліньки за ними йти, я вважаю столовими ложками. Одна ложка без гірки на літр води – це 2,5% концентрація.
І важливе попередження: якщо ви, як і я раніше, звикли працювати із сульфатом міді, то за звичкою можете додати вапна. Але так робити не можна: залізо – не мідь, вийде не бордоська суміш, а щось, для рослин марне і навіть небезпечне.
Як застосовую залізний купорос
Для комах та кліщів, що шкодять смородині, розчин сульфату заліза діє як репелент: у малих концентраціях відлякує, у великих – вбиває. Тому якщо на смородині поки що немає шкідників, я користуюся 1%-ним розчином. Якщо ж минулого року вже був спалах саме на цьому кущі, я для вірності використовую вже 2,5%.
Те ж саме і з грибками: якщо минулого року не було захворювань саме цього куща, то обходжуся 1%-ним розчином. Якщо хвороба була, то вже 2,5%. А ось восени, якщо цей кущ хворів, використовую більш концентрований склад – вже 3% (300 г на відро води). Це дозволяє випалити з гарантією всі спори і клітини грибка, що залишилися.
Нарешті, іноді вношу сульфід заліза як підживлення. Роблю це в тих випадках, коли в ґрунті явно мало заліза і помітні ознаки хлорозу – характерне пожовтіння листя до осені. Використовую зазвичай такий метод:
- Беру відро компосту.
- Додаю до нього 100 порошку сульфату заліза.
- Готову суміш рівномірно розсипаю навесні по колу куща, рясно поливаю чистою водою і присипаю землею.
Висновок
Перейшовши з мідного на залізний купорос, не знаю горя ні з шкідниками, ні з хворобами смородини. Проте з друзями досі ще сперечаюся — багато хто вважає, що розчин мідного купоросу та бордоська рідина краща.
А що волієте використовувати ви?
