Збагнути всі тонкощі приготування цієї страви неможливо, тому що навіть на її батьківщині варіантів багато. Тільки скажу, це не просто гострий м’ясний суп, це справжня симфонія смаку, це грузинська гостинність, традиції.
Цей суп Харчо – візитна картка не всієї Грузії, а насамперед її західних регіонів – Мегрелії та Імеретії. Саме там склалася традиція рясно використовувати три ключові компоненти: волоські горіхи, гострі спеції та кислі соуси. Про все поговоримо! А тепер готуємо!
Нам знадобиться:
- Вода – 2,5 л
- М’ясо – 700 г (у мене свинина та індичата)
- Рис – 4 ст.л (100 г)
- Цибуля – 2шт (1 шт. у бульйон+1 шт. у засмажку)
- Морква – 1 шт
- Волоські горіхи – 3-4 ст.л
- Часник – 4 зубчики
- Соус ткемалі – 3-4 ст.л
- Уцхо-сунелі – 1 ч.л
- Сіль, перець мелений за смаком
- Зелень свіжа – кінза, петрушка, кріп
- Олія соняшникова + масло вершкове для смаження
Покроковий рецепт приготування:
На сковорідку вливаю трохи олії, прогрію його і укладаю шматочок свинини та індичати. Так, варю з двох видів м’яса, загальна вага 700 г. Обсмажую м’ясо з усіх боків. Повинна вийти рум’яна скоринка.
Обсмажене м’ясо перекладаю в каструлю 2,5 – 3 літри.
А на сковороду кладу цибулю, на четвертинки її нарізала. Моркву кладу, кружечками нарізаю. Обсмажую їх до легкого обвуглювання.
Відправляю їх у каструлю з м’ясом. Солю та варю до готовності м’яса. На це пішло трохи більше години.
Поки все це вариться, не гаючи часу, обсмажте дрібно нарізану цибулю на вершковому маслі, пару хвилин обсмажте. Трохи згодом використовую.
М’ясо зварилося, дістаю його, бульйон проціджую. Цибуля більше в бульйоні не потрібна, а ось моркву я пізніше використовую. Не піднімається рука викинути її. Маю зізнатися, що моркву я кладу, де тільки можна і багато, знаючи про її корисність.
Бульйон кипить, пробую на сіль. Кладу 4 столові ложки рису. Тільки круглий використовую.
Ось тепер кладу обсмажену цибулю.
Трохи меленого перцю додам. І подрібнені волоські горіхи, можна пасту з волоських горіхів. Ми любимо подрібнити їх невеликими шматочками, справа смаку. Горіхи у цього народу в пошані, суп то грузинський!
А ось тепер соус ткемалі. Його можна було обсмажити із цибулею, я додаю відразу в суп. Без спецій не обійтись. У цій чайній ложці весь набір трав. У тому числі пажитник. Люблю його називають ще чаман.
Повертаю в суп м’ясо, на шматочки його нарізала.
І далі те, що завжди кладуть у харчо це часник, не мало.
Зелень, та що любите. Кінза, звісно, це найкращий варіант. І ось тепер повертаю морквину.
Трохи кипне і все готово. Аромат зашкалює. Думаю за цей аромат його та і люблять!
