Перевірений рецепт, який я готувала в різних варіантах. Гарбузовий пиріг виходить одним із найвдаліших: сонячного кольору, ніжний і дуже ароматний. Лимонний сироп додає приємної кислинки, а наступного дня пиріг залишається таким само м’яким і соковитим – якщо, звісно, долежить.
Печу у формі діаметром 24 см, дно застеляю силіконізованим пергаментом.
Інгредієнти
Тісто
- яйця – 2 шт.;
- цукор – 150 г;
- сіль – дрібка;
- цедра 1 лимона;
- рослинна олія без запаху – 120 мл;
- м’якоть гарбуза – 300 г;
- борошно – 220 г;
- розпушувач – 15 г.
Для просочення
- цукор – 150 г;
- сік 1 лимона;
- вода – 100 мл.
Який гарбуз обрати
Для яскравого м’якуша беріть гарбуз зі щільною, солодкою, насичено-помаранчевою м’якоттю. Чим яскравіший її колір, тим сонячнішим виходить пиріг. У мене він вийшов майже золотим.
Водянисті сорти дають багато соку, тому таку м’якоть після натирання краще трохи відтиснути, інакше тісто стане надто рідким.
Про розпушувач
Його тут трохи більше, ніж зазвичай, і це виправдано. Тертий гарбуз обтяжує тісто, у ньому багато вологи, тому без гарного підйому м’якуш вийшов би щільним. Лимон і солодкий сироп перекривають будь-який присмак розпушувача, тож пиріг добре піднімається та залишається повітряним.
Приготування
Гарбуз очищаю та натираю на дрібній тертці, щоб він рівномірно розійшовся в тісті й не відчувався шматочками. З лимона спочатку знімаю цедру, а потім вичавлюю сік – він знадобиться для сиропу.
У миску розбиваю яйця, додаю цукор, сіль і цедру, перемішую. Вливаю олію, додаю гарбуз і знову перемішую. Всипаю борошно з розпушувачем і доводжу тісто до однорідності.
Міксер можна використати для швидкості, щоб цукор краще розчинився. Але цілком можна обійтися й ручним вінчиком.
Викладаю тісто у форму та розрівнюю. Ставлю в розігріту до 180 °C духовку приблизно на 40 хвилин – до сухої зубочистки. Готовому пирогу даю трохи постояти й відпочити, а тим часом готую сироп.
Цукор, воду та лимонний сік нагріваю на середньому вогні, доки цукор не розчиниться. Потім даю покипіти ще приблизно пів хвилини. Має вийти саме сироп – трохи тягуча рідина, а не просто солодка лимонна вода. Від цього залежить, чи просочення вбереться в пиріг, чи розмочить його.
Пиріг у мене вже не дуже гарячий, але й не холодний – теплий. Сироп також теплий. Дерев’яною шпажкою проколюю всю поверхню, ложкою обережно змочую верх по колу, а потім виливаю решту сиропу просто на пиріг.
Спочатку може здатися, що по краях стоїть багато сиропу і пиріг ніби потонув. Не лякайтеся. Залиште його на 30-60 хвилин. За цей час він увбере всю рідину до краплі.
Чому просочення так багато
- Може здатися, що склянка сиропу на один пиріг – це забагато. Але саме така кількість дає соковитість по всій товщині, а не лише зверху. У мене пиріг жодного разу не «поплив» – увесь сироп іде всередину.
- Якщо хвилюєтеся, уперше зробіть трохи менше просочення, а потім самі вирішите за результатом.
- Скільки часу знадобиться для вбирання сиропу, залежить від борошна та самого гарбуза. Іноді вистачає пів години, іноді потрібна ціла година. Головне – дати випічці повністю охолонути й настоятися, а вже потім перекладати на блюдо.
Дістаю пиріг обережно, двома широкими лопатками, і тримаю тарілку поруч. Він ніжний та добре просочений, тому поспішати не варто.
Зверху прикрашаю вологостійкою цукровою пудрою. Кладу чисті листочки або готовий трафарет, присипаю пудрою та обережно знімаю. Залишається акуратний візерунок, який дуже гарно виглядає.
Пиріг добре пропікається, у сиропі не тоне та на зрізі тримає форму. Водночас він залишається соковитим і ароматним. Нарізаю гострим ножем і кличу всіх до чаю.
