Деякі квіти, які зазвичай сіють на розсаду, у кімнатних умовах страшенно вередують. Але я помітила, що при підзимовому посіві прямо в клумбу характер у таких культур повністю змінюється. Вони стають значно витривалішими і зацвітають набагато раніше. Про своїх “піддослідних” сьогодні й розповім.
Лаванда
При посіві на розсаду лаванда вимагає до себе надто багато уваги. Проростає важко, сходить нерівномірно, раз у раз намагається зачахнути. Без стратифікації майже не розвивається, а якщо й доросте до підліткового віку, то буде настільки ніжною, що навряд чи нормально переживе висадку у відкритий ґрунт.
Тепер я роблю з нею інакше: просто висіваю насіння із запасом у підготовлений ґрунт, розраховуючи приблизно на 30% втрат. Роблю це ближче до кінця серпня. Зверху підсипаю шар родючого компосту завтовшки приблизно 3 см. Навесні сходи з’являються дружною “щіткою” – і жодної мороки з розсадою.
Дурман “Трубадур”
Яскрава велика рослина, якій краще відвести окрему зону для розростання. У мене це місце перед ділянкою і під освітлювальними прожекторами. Під нічним світлом великі білосніжні дзвоники виглядають чарівно.
Насіння у дурману з товстою оболонкою, тому нерідко паростки загнивають, так і не зумівши повністю вибратися зі свого захисту. При вирощуванні через розсаду можна й місяць чекати результату, а його так і не буде. Зате при посіві під зиму нічого подібного не спостерігається. Сходів зазвичай так багато, що завжди є чим поділитися із сусідами.
Петунія
Від химерних гібридів, де за кілька слабеньких насінин просять чималі гроші, я відмовилася. З грудня над ними танцюєш, щоб потім 3-4 місяці на ділянці було красиво. І ще добре, якби проростали всі ті кілька зернин, а зазвичай із пачки виходить 2-3 рослини.
Тепер сію тільки простий сорт. Він добре кущиться і щедро цвіте. Насіння просто розсипаю по клумбі без загортання, коли в регіоні починається осіннє похолодання.
Наперстянка
Її насіння прекрасно зимує в ґрунті, а навесні перетворюється на загартовані міцні сходи. Якщо сіяти навесні, цвітіння настає пізніше, а вирощування через розсаду, на мою думку, – це зайвий клопіт.
Віола
Її ніжні розетки вдома можуть підгнивати. У кімнатних умовах немає такого якісного провітрювання, нормального сонця й природного ґрунтового середовища. У результаті розсада часто уражається грибками ще задовго до переїзду в сад.
При підзимовому посіві для віоли складаються майже ідеальні умови. Головне – добре очистити клумбу від бур’янів перед посівом, щоб навесні випадково не висмикнути паростки разом із травою.
Турецька гвоздика
Це типові дворічники, які добре дають самосів. Один раз щедро насипали насіння в квітник під зиму – і потім культура починає розмножуватися сама, циклічно. Ці квіти я особливо люблю. Яскраві, майже не хворіють, хіба що у воді потребують у посуху.
Аквілегія
Аквілегія потребує стратифікації. А навіщо імітувати її вдома, якщо є сад? Достатньо посіяти насіння під зиму – і навесні можна буде радіти міцним сходам.
Лунарія
Це щось магічне на ділянці – зовсім нетипове й особливе. Для неї посів у вересні є дуже вдалим варіантом. До травня другого року життя лунарія зацвіте, а потім почне формувати легкі “монетки”, які чудово підходять для букетів із сухоцвітів і різних декоративних виробів.
При підзимовому посіві ми знімаємо з себе багато клопоту і витрат на ґрунтосуміші, ємності для розсади, фітолампи та інше. Звичайно, не всім культурам такий метод підходить, але переліченим рослинам – точно так.
