Малина закінчила плодоношення, але я не розслабляюся. Бо знаю, що саме догляд після збору ягід визначає якість і кількість майбутнього врожаю.
Мій малинник складається з 2 звичайних і 8 ремонтантних сортів, не рахуючи ожини та чорноплідної малини. Такої кількості кущів мені вистачає і на заготовки, і просто поїсти свіжих ягід. Раніше малинових кущів у мене було більше, але з роками я їх скоротила, бо варення і компоти ми стали вживати менше. Та й цього цілком достатньо.
Сьогодні хочу поділитися своїм доглядом за малиною після плодоношення. Розповім, як доглядаю за звичайними і ремонтантними сортами. Це не суха агрономія, а живий алгоритм дій, який допомагає перетворити звичайну садову ділянку на справжню ягідну плантацію.
Що потрібно зробити з малиною після збору врожаю
Перше – обрізка пагонів
Першочергове завдання – обрізати пагони, які вже відплодоносили. Ті самі коричневі й сухуваті стебла, які ще недавно гнулися під вагою ягід, уже зробили свою справу.
Їх потрібно видалити під корінь гострим секатором. Пеньки залишати не раджу. У них застоюється дощова вода, вони починають пріти й можуть заражати здорове кореневище гнилями.
Я вирізаю всі слабкі, тонкі стебельця, на яких фізично не зможе сформуватися велика ягода. Під обрізку йдуть також поламані гілки. На один дорослий кущ рекомендую залишати не більше 8-10 найсильніших, товстих і здорових пагонів. Вони мають стояти вільно і не тертися один об одного.
А ось у ремонтантних сортів я залишаю всі пагони, крім тих, що вже відплодоносили, бо навіть на невеликих гілочках цього року ще можуть утворюватися ягоди. Тому спочатку я знімаю другий урожай, а вже потім проводжу фінальну обрізку.
Фінальну обрізку ремонтантних сортів я роблю в жовтні, після перших заморозків. Також вирізаю всі слабкі гілки, повністю видаляю молоду поросль, яка вибилася далеко за межі куща, і обов’язково вкорочую верхівки тих стебел, де висіли осінні китиці. Зріз верхівки стимулює розгалуження навесні, і замість одного стовбура формується пишніший, розгалужений кущ.
Паралельно з обрізкою проводжу ручне прополювання. Акуратно висмикую бур’яни навколо кущів, звільняючи пристовбурне коло діаметром приблизно пів метра.
Друге – полив
Далі – полив. Якщо немає дощів, малину потрібно поливати регулярно і рясно, приблизно раз на 10-14 днів. І так до середини жовтня.
Під кожен дорослий кущ іде не менше 2-3 відер води. Земля має промокнути на глибину штика лопати. Тільки так рослина увійде в зиму добре напоєною, з міцною і визрілою деревиною.
Крім того, волога земля працює як провідник для сухих гранул добрив. Вона допомагає їм розчинитися і дістатися до всмоктувальних корінців.
Третє – підживлення
Підживлювати малину можна по-різному: одразу після плодоношення або наприкінці серпня – на початку вересня. Звичайні сорти малини я стараюся підживити одразу після прополювання і вирізання пагонів, які вже відплодоносили. Для цього використовую будь-яке гранульоване осіннє добриво.
Витрата – 2 ст. л. добрива на великий дорослий кущ. Гранули рівномірно загортаю в ґрунт у радіусі 30-40 см від центру куща і добре проливаю водою.
Якщо готового магазинного складу під рукою немає, можна самостійно змішати 40-55 г подвійного суперфосфату з такою ж кількістю сульфату калію.
Деревна зола теж буде корисною як джерело мікроелементів, але однієї лише золи для повноцінного живлення дорослого малинника буде недостатньо.
Ремонтантні сорти під час росту другої хвилі ягід потрібно підживити рідким добривом. Моє улюблене добриво для цього – монофосфат калію.
Норма така: 1 ст. л. добрива на 10 л теплої води. Витрата робочого розчину під кожен дорослий кущ – одна повна 10-літрова лійка. А наприкінці жовтня, коли я обріжу ремонтантну малину і приберу опале листя в малиннику, мульчую ґрунт компостом шаром 5-7 см.
Четверте – підв’язування кущів
І останнє – це зв’язування кущів. Мокрий важкий сніг, крижана кірка і сильний зимовий вітер можуть призвести до того, що двометрові стебла малини зламаються або сильно пригнуться до землі.
Щоб цього не сталося, важливо заздалегідь вжити заходів і підв’язати кущі малини до настання стійких холодів. Для цього я використовую м’який садовий шпагат або джутову мотузку. Навесні, щойно зійде основна маса снігу, усі підв’язки з кущів знімаю.
Коли малинові кущі зв’язані, я зі спокійним серцем закриваю городній сезон. Тепер точно знаю: моя малина нагодована, напоєна, захищена від зимових вітрів і готова до довгого сну. А значить, наступного року вона знову порадує багатим урожаєм.
