Наші помилки при підготовці ґрунту при посадці часнику, що ми робимо не так — не очевидні промахи, але такі, що впливають на схожість, врожайність, розмір голівок.
Три справи, три помилки агротехніки, які часнику не потрібні – ми ж вважаємо ці агроприйоми правилами. Що ми робимо не так: про часник, ґрунт, про помилки.
Справа 1. Часник не любить пухкий ґрунт. Не варто розпушувати ґрунт безпосередньо перед самою посадкою зубчиків. Гряди розбивають заздалегідь, грунт розпушують і він має дещо «відпочити», осіти.
Чому? Пухкий легкий ґрунт перешкоджає укоріненню зубчиків: вони облягають дно, не прилягають до нього. Навпаки на фермерських полях часник прикочують, тобто ущільнюють після посіву.
Ні, це не рекомендація не розпушувати ґрунт, не порада саджати у щільний необроблений ґрунт. Просто зайва справа – розпушування перед посадкою.
Справа 2. Часник не любить надто вологий ґрунт. І полив після посадки також. Так, часник потрібно садити у вологий ґрунт, у сухому проростання сповільнено, а волога часнику необхідна.
Ні, безпосередньо перед посадкою ґрунт не поливають – волога повинна опуститися трохи нижче.
Грунт повинен формувати грудку, збираючись у руці, але розсипатися при ударі об землю, так говорили раніше. Тому якісно пролити грядки треба але за день, два хоча б заздалегідь.
І після посадки часник не поливають: це може призвести до загнивання, зашкодити сходам. Просто садять у добре зволожений завчасно ґрунт. До речі. Якщо ґрунт занадто вологий, борозенки присипають піском.
Тонкий шар перебирає на себе надлишок вологи, служить бар’єром для хвороб – грибкові в піску не поширюються, вода вбирається. І дно повністю не стикається з повністю мокрим, холодним ґрунтом.
Справа 3. Що покласти “в лунку”. Так, часник до підживлення вимогливий, любить родючий грунт.
Але не потребує надмірного підживлення. Підживлення вносять при підготовці ґрунту з осені або перед посадкою за тиждень як мінімум.
Калійні, фосфорні підживлення часто вносять саме з осені – від ½, ⅓ до ¼ від загального обсягу. Часник любить “дрібне” харчування не любить одночасно отримувати високі норми внесення.
А ще часник не любить високих норм внесення азоту. Завчасне внесення під час підготовки ґрунту з осені немає особливого практичного сенсу: підживлюють азотом після проростання. І в борозни при посадці азотні підживлення додавати теж особливого сенсу немає.
А ще весною намагаються вносити добрива у амонійній формі. Це доцільно при низьких температурах. Так, при температурах нижче +8 +10°С сечовину немає сенсу вносити, вносять аміачну селітру.
І органіка: не варто при посадці заправляти ґрунт гноєм, перегноєм. Це роблять на бідному грунті з осені або вносять під попередників.
Як і надлишок азоту, органіка не сприяє зростанню головок, збільшення зубка, швидкому наростанню цибулин часнику. Як і цибуля на ріпку, як усім коренеплоди, часник не великий любитель органіки.
Надлишок азоту, який виділяється вуглекислий газ лише сприяє зростанню листів на шкоду голівкам. Цибулина часнику формується дрібна, з дрібними зубками, «сирими», сухими лусками, які нещільно прилягають.
Часник втрачає здатність довго зберігатися, схильний до загнивання, знижується концентрація ефірних олій, а це його яскравий смак та аромат.
І це зайва справа, зайва витрата ресурсів наших. І справу цю часник не оцінить, радий не буде, і врожаєм не потішить.
До речі, органіка під попередників вважається найменш ефективним підживленням: так як більше року тому вносилася.
А насправді все по-іншому: це цінне добриво. У органіці, яка повністю розклалася, зі стану органічних речовин, часнику недоступних, вона переходить у стан неорганічний. У ті самі елементи живлення, які всмоктують кореневі волоски: азот, фосфор, калій та ін. І не несе надлишок азоту.
І після такої органіки часник не буде «жирувати», ми не будемо викликати потужне перо на шкоду голівці. І врожай потішить, і жодних зайвих справ.
