Хочеться збирати помідори відрами, їсти літні салати щодня і закочувати томати по банках, а вони все ніяк не хочуть червоніти й достигати? Проблема, погоджуюся. Тим більше, що надворі серпень, скоро погода буде вже не такою теплою, ночі стануть холоднішими. І процес піде ще повільніше. А там ще й фітофтора може підключитися. Тому потрібно якось вирішувати це питання, щоб встигнути зібрати більше урожаю, і томати не пропали.
З погляду біології занадто повільне почервоніння помідорів – це результат порушення синтезу пігментів. Насамперед лікопіну і каротиноїдів. Саме вони відповідають за забарвлення плодів. Відповідно, якщо помідори виросли до характерного для сорту розміру, набрали масу і налилися, але не хочуть червоніти, значить, процесу вироблення пігментів щось заважає.
Що це може бути?
Найпоширеніша, на мій погляд, причина – невідповідність температурного режиму. Лікопін активно виробляється рослинами в температурному проміжку від +15 °C до +30 °C. Якщо в теплиці спекотніше, утворення лікопіну сповільнюється. При температурі вище +35 °C воно практично припиняється. Так само, як і на холоді, якщо на вулиці стовпчик термометра опускається нижче +15 °C.
І у відкритому ґрунті, і в теплиці такі несприятливі температурні режими можуть бути, причому дуже часто. При цьому рости в таких умовах томати можуть, я маю на увазі набирати масу й об’єм. Але ось червоніти й достигати їм буде важко.
Тому насамперед потрібно переконатися, чи не холодно або не жарко нашим томатам. І за потреби вжити заходів – або накривати на ніч, або подбати про “охолодження” теплиці у спекотні дні. Навіть поставити вентилятор – уже буде краще. Якщо спека тривала, накриваємо теплицю агроволокном.
Томатам, які відмовляються забарвлювати свої плоди, може банально не вистачати світла. Через це достигання сильно затримується. Першопричин тут може бути кілька: і занадто загущені посадки, і немитий полікарбонат теплиці, і похмура погода. Загущення небезпечне саме по собі ще й тим, що потім та ж фітофтора буде швидше поширюватися. Ну і плюс багата зелень забирає живлення, а якщо його не вистачає – томати теж можуть довго достигати.
Тому, щоб процес вироблення пігментів ішов нормальними темпами, а томати червоніли, потрібно забезпечити кущам достатньо світла: видаляйте зайве листя, а якщо в теплиці посаджені ще й “другорядні” культури, наприклад кріп або чорнобривці, можливо, є сенс їх прибрати або підрізати.
Причиною повільного почервоніння плодів може бути перекіс у живленні: надлишок азоту і дефіцит калію. Перше ми зараз не виправимо. Але що точно робимо – припиняємо підживлювати рослини азотом. Друге намагаємося терміново скоригувати. Томатам зараз калійні підживлення в принципі не завадять. Без фанатизму, звичайно, але давати їх потрібно обов’язково.
На ріст плодів томати і так витрачають багато калію, могли вже весь “виїсти” із землі. А він бере участь ще й у накопиченні цукрів, у виробленні пігментів і достиганні урожаю. Якщо ви розумієте, що калієм свої томати не балували, і що, найімовірніше, причина повільного почервоніння плодів саме в цьому, краще дайте підживлення по листю – монофосфатом калію, 10 г на 10 л води, або сульфатом калію, 15 г на 10 л води.
