Я вже багато років вирощую розсаду баклажанів і можу з упевненістю сказати, що їй подобається, а що ні. Баклажани трохи вибагливі й потребують особливого підходу. Сьогодні розповім про свій перевірений спосіб пікірування, який допомагає виростити міцні, товсті й кремезні рослини, готові до висаджування у відкритий ґрунт.
Терміни пікірування
Зазвичай я пікірую баклажани тоді, коли в них з’являються 2–3 справжні листочки. Раніше цього робити не варто, адже молоді рослини ще дуже крихкі й важко переносять пересадку.
Який ґрунт обираю
Для пікірування я беру легкий і поживний ґрунт. Змішую готову розсадну суміш із невеликою кількістю біогумусу та перліту, щоб поліпшити повітро- і вологопроникність.
- Покупний універсальний ґрунт для розсади – 10 частин,
- Вермикуліт – 1 частина,
- Перегній або біогумус – 1 частина.
Усі складники ретельно перемішую і розкладаю в посадкові ємності.
Коли в мене є брикетований торф, я теж додаю його до ґрунтосуміші. Додаю приблизно 1,5–2 частини торфу на 10 частин покупного ґрунту. Мені подобається, коли він є у складі, тому що земля стає ще пухкішою, але водночас швидше пересихає. Тому важливо уважно стежити за поливом.

Які ємності використовую
Баклажани не люблять рости в тісних ємностях. Я багато разів переконувалася в цьому на практиці. Тому ніколи не пікірую їх у спільний розсадний ящик. У мене баклажани ростуть тільки в стаканчиках об’ємом 400 мл. Такий об’єм мають, наприклад, стаканчики з-під сметани чи ряжанки.
Дехто радить використовувати індивідуальні торф’яні горщики, але я надаю перевагу пластиковим стаканчикам з отворами на дні для відведення зайвої вологи.
Як проводжу пікірування
Сам процес пікірування нескладний, але потребує обережності. Треба намагатися якомога менше травмувати коріння.
Сіянці виймаю із загальної ємності разом із грудкою землі, притримуючи за листочок, але в жодному разі не за стебло. Обережно розміщую рослину в новому стаканчику, засипаю землею до сім’ядольних листочків і злегка ущільнюю ґрунт навколо основи.
Після пікірування рясно поливаю і ставлю рослини в тепле місце з температурою близько 22–24 °C, де багато світла, але немає прямих сонячних променів. На ніч знижую температуру до 18–20 °C.
Дуже важливо заглиблювати баклажани саме до сім’ядольних листочків. Після першого поливу земля трохи осяде, і залишиться невелике стебельце приблизно 1 см. Якщо під час пікірування не заглибити рослину до сім’ядольних листків, то після поливу стебло буде довшим. А це не дуже добре, бо нам потрібно виростити міцну й кремезну розсаду. До того ж чим глибше посадити баклажан, тим більше додаткових корінців він утворить, а отже розсада буде потужнішою.

Що роблю далі
Після пікірування я забезпечую баклажанам особливий догляд:
- забезпечую хороше освітлення, за потреби вмикаю фітолампи;
- щодня провітрюю приміщення, але без протягів;
- підтримую температуру на рівні +22…+24 °C удень і +18…+20 °C уночі;
- поливаю розсаду тільки теплою водою, коли верхній шар ґрунту підсохне;
- через два тижні після пікірування вношу перше підживлення – рідке добриво з невисоким вмістом азоту та більшим вмістом фосфору і калію для нарощування кореневої системи.
Результат моєї методики
Результат моєї праці очевидний: баклажани після пікірування мають товсті, міцні стебла й розвивають чудову кореневу систему. Якісна розсада добре приживається на ділянці, швидко набирає силу, формує міцні зав’язі та великі плоди.











