Озимий часник прокидається вже при температурі +1! Його ще зовсім маленькі корінці дуже потребують живлення для розвитку, а якщо його не вистачає, листя швидко починає жовтіти. Це можна вважати явною ознакою дефіциту азоту – важливого елемента, який легко вимивається талими водами в глибші шари ґрунту.
Перше підживлення озимого часнику після зими слід проводити, щойно зійде сніг. Для цього посадки мульчують компостом або перегноєм шаром 5–7 см. Як альтернативу можна пролити грядки коров’яком, який настоювався у воді три дні, у пропорції 1:10. Такого розчину разом з органічною масою витрачають приблизно 10 літрів на 1 кв. м.
Якщо є підозра, що грядка з часником може уражуватися грибковими хворобами або шкідниками, то в теплу погоду, коли вже плюсова температура, її проливають нашатирним спиртом із розрахунку 2 ст. л. на 10 л води, також на 1 кв. м. Це хороше добриво, але потребує вправності. Азот у такій формі має швидко потрапити в ґрунт, інакше він випарується. Тому щойно розмішали препарат у воді – одразу поливайте. У результаті озимий часник отримає і підживлення, і певний захист від фітопатогенів та деяких шкідників.
Як мінеральне підживлення для озимого часнику навесні можна використовувати сечовину – 20 г на 10 л води або аміачну селітру – 25 г на 10 л води. На бідних ґрунтах краще віддавати перевагу комплексним добривам, наприклад нітроамофосці – 25 г на 10 л води або спеціальним сумішам. Перелічені склади діють швидко й ефективно, але постійно підживлювати часник лише мінеральними добривами шкідливо, тому важливо чергувати їх з органікою. У такому разі ми не втратимо той цінний смак домашнього часнику, якого в магазині не купиш.
Існує думка, що підживлювати часник занадто рано шкідливо, мовляв, це стимулює ріст надземної частини при нестійкому теплі. Але на практиці навіть часник, що проріс ще восени, чудово зимує під сніговою ковдрою, а невеликий мінус йому точно не зашкодить. Натомість дефіцит азоту обов’язково позначиться на майбутній урожайності та здоров’ї культури.
