Всі люблять салат Цезар, але не всі вміють і знають як його приготувати набагато смачніше магазинного і щоб було не так дорого. Я ніколи цей салат не купую, готую тільки сам. І на святковий стіл він у нас буде неодмінно. Порадую дружину та її подружок. Вони кажуть, що так як я його готую, ніхто не готує і смачніше вони ще ніде не куштували.
А в мене для цього, звичайно, є свої особливі штучки. Сьогодні вам їх покажу і будете після цього готувати салат Цезар виключно самі. Навіть думок більше не з’явиться купити, тільки домашній варіант!
Нам знадобиться:
- Айсберг – 300 г
- Смажена грудка – 100 г
- Яйця – 2 шт.
- Помідори – 100 г
- Сир – 100 г
- Сметана – 3 ст.л.
- Гірчиця – 2 ч.л.
- Сіль, перець, сухарики – за смаком
Покроковий рецепт приготування:
Насамперед скажу про салатне листя. Для Цезаря ідеально використовувати Романо. Але він не завжди буває в наявності. Тому я пропоную і сам найчастіше беру Айсберг. Він і коштує недорого, і продається мало не на кожному розі. А ось з приводу пекінки – категорично ні! Коли Цезар пахне капустою – це, як на мене, нікуди не годиться. Хоча, цілком можливо, є такі любителі. Чому б і ні?
Загалом, я своє вагоме слово сказав, а ви можете чинити, як вважаєте за потрібне і для себе правильно.
Отже, беру я зазвичай салат Айсберг, ріжу його великими шматочками. Дрібнити в цей салат в принципі нічого не потрібно. Все має бути текстурним та суттєвим.
Далі дуже важлива для салату річ – куряче м’ясо. У магазинних салатах воно часто буває просто вареним, і це не комільфо. Курка тут має бути смаженою і не просто так, а зі спеціями і до золотистої скоринки. І, між іншим, смажена курка не так сильно втрачає у вазі та об’ємі як варена, крім того, що вона набагато смачніша. Знову ж таки, хоч і невелика, а економія.
Я її жарю зі спеціями на олії. Спеції – перець, каррі, паприка та іноді навіть зіра. Ну і сіль, звісно. Вогонь роблю сильний, а сам шматочок приплющую долонькою, але не відбиваю. Якщо шматок товстий, то його можна розрізати вздовж на дві пластини.
Куряча частина – тільки біла грудка. Вона для салатів найкраща. А щоб не так дорого виходило, я грудку вирізаю з цілої курки сам. Не беру вже готові оброблені грудки. Так от, смажену грудку остуджую і ріжу впоперек. Шматочки великі, щоб помітні були у салаті.
Потім яйця. Тут нічого особливого, звісно, немає. Але те, що вони мають бути також великими – це точно. Іноді я їх ріжу часточками, іноді, як сьогодні, ці часточки ще навпіл.
Про перепелині яйця, які для салату, як найкраще і за правилами, скажу так – необхідності в цьому немає ніякої.
Тепер черга помідорів. Я голосую за Черрі. Вони завжди, і влітку, і взимку, смачні, соковиті та солодкі. До того ж, не течуть у салатах, як звичайні великі помідори. Ріжу їх на половинки, тобто теж велико, щоб вони в салаті не загубилися.
Все це на той час складаю в салатник. І додаю що? Правильно! Вгадали, це сир. У ідеалі може бути якийсь типу пармезану, тобто твердий. Але не завжди є можливість витратитись на такий дорогий. Тому я заміняю його будь-яким іншим, по можливості сухим та щільним. Можна нарізати його тоненькими пластинками. Але якщо сир не піддається такій маніпуляції, коли м’якше, ніж потрібно, то я просто тру його на великій тертці.
Ну що, підійшли ми насправді вже до заправки. Головне все підготували. Заправка для цього салату має бути особливою, не просто майонезом. Але! Скажу чесно – зовсім необов’язково мудрувати зі спеціальними йогуртами, ароматними травами, оливковою олією, лимонами та анчоусами. Запевняю вас, що мою заправку від самої правильної ніхто не відрізнить.
А готую її дуже просто. Змішую сметану з гірчицею та все. Правда гірчичку я беру діжонську. Вона не така гірка і гостра, як звичайна столова. І в ній, до речі, вже й потрібна кислинка є. А якщо вже в мене такої немає під рукою, ну тоді використовую столову разом із соком лимона, травами та олією. Це все за смаком. Пропорції для цього варіанта не вказуватиму.
Заправляю салат, перемішую. І ось вам ще фішка, щоби салат не поплив. Не кладіть заправки надто багато. Її має бути обмаль, майже начебто не вистачає. Ну, а сіль із перцем – це справа, само собою, скільки буде потрібно.
І останнє, чи не найважливіше. Залишив це наостанок. Як думаєте, що? Так! Сухарики. Ті самі, знамениті та дуже апетитні, так звані крутони. Не аби що, розумієте? По суті – це звичайні сухарі з ароматними приправами та соняшникової олії, рум’яні та підсмажені.
Сухарики викладаю наприкінці, коли вже салат повністю готовий. Насипаю тільки згори, не перемішую. Інакше розм’якнуть. А найкраще їх окремо від салату подати і нехай кожен покладе собі у тарілку стільки, скільки йому потрібно.
Ну ось, салат приготував, все показав та розповів. Тепер справа за вами. Купуйте, що вам для цього салату потрібне і вперед! Готуйте побільше, не помилитеся. Салат Цезар ніколи не залишається на столі.
