Ті, хто не посадив ще моркву, можуть це зробити зараз. Поки не пізно. Культура, посаджена в червні, менш схильна до атаки шкідників. Земля вже досить прогріта, а значить і сходи з’являться швидше і швидше підуть у зріст. А дотримуючись деяких правил агротехніки, можна виростити солодку, соковиту моркву, без рогаток.
Пухкий ґрунт
Морквині подобаються суглинні та піщані ґрунти. У тяжкій, щільній землі культура гірше розвивається і часто дає деформовані коренеплоди.
Для майбутніх рослин правильна підготовка грядки починається з глибокого перекопування. Найкраще росте і розвивається морква на піднятих грядках. Якщо земля дуже щільна, поліпшити її структуру допоможе річковий пісок, який вноситься під перекопування.
Для підвищення родючості та поліпшення складу ґрунту деякі городники роблять непоправну помилку, заправляючи грядки свіжим гноєм. Адже саме природне добриво часто стає причиною потворної моркви.
Справа в тому, що у свіжому гною міститься велика кількість азоту, а його надлишок веде до деформації коренеплодів.
Для підвищення родючості ґрунту грядки найкраще заправляти перепрілим гноєм з осені. Ось тоді проблем із «рогатістю» ніяких не виникне.
Вологість
Для моркви, особливо на початкових етапах розвитку, важливо підтримувати високу вологість ґрунту. Від цього багато в чому залежить, наскільки наші коренеплоди будуть солодкими та соковитими.
У перші два тижні поливи мають бути частими, але не багатими. Коренева система у сіянців, які недавно зійшли, знаходиться близько до поверхні і надмірні зрошення можуть тільки нашкодити.
А ось після проріджування (приблизно через два тижні після сходів) моркву потрібно поливати рідше, але рясніша. Землю необхідно промочувати приблизно на 10 см у глибину.
Через місяць після того, як з’явилися сходи, потреба у поливах відпадає. Але при тривалій посусі та стійкій спеці більше тижня, не зайвим буде зробити зрошення рослин.
Розпушування
Культура добре відгукується на розпушування ґрунту, але проводити його дуже рано не варто. Це може спровокувати пошкодження корінців, що призведе до формування рогатих коренеплодів.
Розпушування міжрядь слід проводити, коли сіянцям буде 3-4 тижні. Це дозволяє підвищити аерацію ґрунту. А в такій землі морква краще росте і розвивається.
Процедуру не зайвим буде поєднати з підгортанням. Це запобіжить випиранню та позелененню верхівки. А саме це часто стає причиною гірких коренеплодів.
Мульчування
Уникнути оголення верхівок також допомагає мульчування соломою грядок або підсушеною травою. Крім того, мульча зберігатиме вологу в грунті і перешкоджатиме розростанню бур’янів.
Підживлення
На відміну від більшості овочевих культур, морква не дуже любить органіку. Тому в якості підживлення зелене добриво, дріжджі та інші засоби із серії «народні» не підійдуть.
Перше підживлення необхідно провести, коли у рослин сформуються 3-4 справжніх листочка. На цьому етапі культура особливо потребує азоту. Для заповнення елемента найкраще підходить сечовина. На 10 л води беремо столову ложку гранул з горбком, добре розводимо і проливаємо нашу грядку.
Важливий момент: за 30-40 хв. До внесення будь-яких добрив, наші посадки необхідно полити звичайною водою.
Через кілька тижнів моркву потрібно нагодувати калієм. Для цього можна застосовувати сірчанокислий калій. На 10-літрове відро води беремо ст. л. речовини без горбка, ретельно розмішуємо та поливаємо рослини по вологому ґрунту.
Ще через два тижні культуру необхідно забезпечити фосфором. Саме цей компонент відповідає за соковитість та солодкість коренеплодів. Найкращим варіантом із добрив на цьому етапі буде суперфосфат. Готуємо розчин за схемою, як і попереднє добриво.
Замінити фосфорно-калійні добрива може й зола. Зазвичай її вносять під перекопування з розрахунку 1 склянку на кв. м. Також органічним добривом можна прокидати і міжряддя після появи сходів. Проте морква менш чуйна на золу, тому що не зможе забрати всі необхідні елементи для повноцінного розвитку у потрібній кількості.
Ось такі нехитрі правила агротехніки дозволяють виростити ідеально рівну, соковиту та солодку морквину.
