Іриси відцвіли. Встигніть провести 4 обов’язкові процедури, щоб вони сформували якнайбільше квіткових бруньок

Як доглядати за ірисами після цвітіння. Майже місяць іриси тішили мене своєю пишністю. Їхні величні й ніжні квіти прикрашали мій сад, привертали погляди й збирали захоплені коментарі сусідів. Але всьому хорошому приходить кінець: цвітіння завершилося, і на місці колишнього буйства барв залишилися лише засихаючі квітконоси.

Сьогодні я розповім про свій догляд за ірисами після того, як вони відцвіли, щоб вони сформували якомога більше квіткових бруньок на наступний рік і розкішно цвіли.

Догляд за ірисами після цвітіння. Розповідаю, що роблю я

Прибираю відцвілі квітконоси

Видалення зів’ялих квітконосів – це не просто питання естетики, а життєва необхідність для рослини. Поки квітконос стоїть на кущі, ірис продовжує витрачати дорогоцінні сили на спроби зав’язати насіння. А мені потрібно, щоб уся енергія пішла в кореневище для закладання квіткових бруньок на наступний рік.

Існує два способи видалення квіткових стрілок: виламати квітконос руками або зрізати його секатором. Я віддаю перевагу виламуванню. На мій погляд, це значно легше й швидше.

Техніка проста: акуратно беремо сухий квітконос біля самого основи й злегка провертаємо або нахиляємо вбік. Він має відділитися з характерним клацанням або хрускотом. Якщо кущ старий і розрісся, будьте обережні, щоб не пошкодити молоді паростки – віяла, які можуть ховатися в листі. Після того як клумба звільниться від сухих квітконосів, вона одразу стане виглядати охайніше, а ви зможете краще роздивитися стан самих рослин.

Оглядаю на наявність хвороб

Коли з квітконосами покінчено, настає час для інспекції здоров’я куща. Грибкові хвороби – одна з найчастіших причин втрати декоративності й загибелі ірисів. Вони розвиваються переважно через помилки в агротехніці: перезволоження, надлишок азоту або загущені посадки. Щоб врятувати колекцію, важливо вчасно вжити заходів.

Основні хвороби ірисів:

Бактеріоз – гниль кореневища

Симптоми: уражене кореневище розкладається, перетворюючись на кашоподібну масу з різким, неприємним гнильним запахом.

Причини: загущені посадки, перезволоження ґрунту або застій води.

Заходи боротьби: хворі рослини викопують і виносять із ділянки разом із грудкою землі, у якій залишилися збудники. Іриси, що залишилися на клумбі, для запобігання поширенню хвороби обробляють препаратами, що містять мідь – наприклад, мідним купоросом або бордоською рідиною.

Фузаріоз – суха гниль

Симптоми: хвороба починається з появи на поверхні кореневища – ризоми – сірувато-бурих, злегка вдавлених плям. Тканини під ними темніють, стають пухкими й майже чорними, після чого кореневище висихає. Зовні це проявляється пожовтінням і всиханням надземної частини рослини.

Причини: розвитку фузаріозу сприяють підвищена вологість ґрунту й надлишок азотних добрив.

Заходи боротьби: уражені рослини необхідно негайно видалити з ділянки разом із грудкою землі. Місце, де вони росли, проливають розчином хлорокису міді. Іриси, що залишилися на клумбі, для профілактики обробляють системними фунгіцидами – “Превикур”, “Топсін-М”. Повертати іриси на це місце рекомендується не раніше ніж через 4-5 років.

Гетероспоріоз – листова плямистість

Симптоми: у другій половині літа на листі з’являються світло-коричневі видовжені плями з характерною темною облямівкою і “мокрим” ореолом. При сильному ураженні лист починає жовтіти й всихати з верхівки.

Причини: хвороба активно розвивається в умовах загущених посадок, за сирості ґрунту й дефіциту фосфору.

Заходи боротьби: насамперед видаляють сильно пошкоджене листя. Потім проводять обробку рослин фунгіцидами – наприклад “Стробі” – або мідьвмісними препаратами. Для зміцнення імунітету корисне обприскування кальцієвою селітрою.

Сіра гниль – ботритис

Симптоми: у період затяжних дощів і прохолодної погоди на стеблах і бутонах з’являється характерний сіруватий наліт, схожий на плісняву. Уражені тканини буріють і втрачають забарвлення.

Причини: оптимальні умови для розвитку – прохолодна й волога погода в поєднанні з надлишком азоту в ґрунті.

Заходи боротьби: необхідно акуратно вирізати й знищити всі уражені частини рослини. Потім кущі обробляють фунгіцидами.

Іржа ірису

Симптоми: на листі з’являються поздовжні плями й смуги, вкриті рудим або бурим нальотом – подушечками зі спорами гриба. З часом уражене листя жовтіє й повністю засихає.

Причини: хвороба розвивається за оптимальної для гриба температури близько +12 °C.

Заходи боротьби: усе листя з ознаками іржі слід видалити. Для зупинки поширення інфекції рослини обробляють фунгіцидами.

Альтернаріоз

Симптоми: захворювання проявляється у вигляді чорного нальоту, який з’являється по краях листя. Уражені ділянки швидко розростаються, листя сохне й відмирає.

Причини: розвитку сприяє поєднання підвищеної температури повітря й перезволоження ґрунту.

Заходи боротьби: потрібно видалити все уражене листя. Для обробки використовують мідьвмісні препарати.

Аскохітоз

Симптоми: на листових пластинах утворюються темно-коричневі плями з водянистими краями. З часом уражена тканина висихає, що призводить до загибелі листка.

Причини: хвороба добре розвивається за високої вологості ґрунту й повітря.

Заходи боротьби: хворе листя необхідно обрізати. Слід тимчасово припинити полив, щоб знизити вологість, і провести обробку системними препаратами – “ХОМ”, “Фундазол”.

Підживлюю

Одразу після цвітіння я даю ірисам останнє підживлення, використовуючи фосфорно-калійне добриво. Зазвичай це монофосфат калію – 1 ст. ложка на 10 л води.

Якщо ви будете проводити підживлення ірисів одразу після цвітіння, то восени вносити добриво не потрібно. Якщо відкладете підживлення до осені, то на початку вересня внесіть будь-яке комплексне осіннє добриво.

Ще хочу нагадати щодо поливу. Полив ірисів після цвітіння я практично припиняю. Він необхідний тільки в сильну спеку, і проводжу його раз на 10-14 днів, щоб уникнути перезволоження й загнивання кореневища.

Пересаджую за потреби

А тепер про головний секрет! Якщо ви хочете, щоб ваші іриси цвіли по-королівськи пишно, їх потрібно регулярно пересаджувати. У загущених посадках цвітіння ірисів стає мізерним або зовсім припиняється. Перевірено на собі! Я ділю свої іриси раз на 4 роки.

І найкращий час для пересадки ірисів – кінець серпня. До кінця серпня стає прохолодніше, і іриси краще приживаються. Але якщо говорити загалом, то іриси можна садити на ділянці все літо. Головне – влаштувати їм невелике затінення, щоб приживання на новому місці проходило швидше й легше.

Процес пересадки виглядає так:

Викопування. Акуратно підкопуємо кущ вилами з усіх боків і виймаємо його із землі.

Ділення. Обтрушуємо зайву землю. Гострим чистим ножем розрізаємо кореневище на деленки – лопатки. Кожна деленка повинна мати хоча б одну здорову ланку кореневища – потовщену частину – і хороший пучок коренів.

Обрізання. Листя на нових деленках потрібно обрізати “на конус”, залишаючи віяло заввишки близько 10-15 см. Це зменшить випаровування вологи, поки рослина приживається. Так само зрізаємо всі погані місця й гниль. Для надійності замочуємо деленки в марганцівці хвилин на 20 і даємо їм обсохнути на вітерці.

Заправляємо ґрунт: на кожен квадратний метр щедро додаємо поживну суміш: відро компосту, відро піску – щоб ґрунт дихав, пару склянок золи й 3 ложки суперфосфату. Проливаємо ґрунт біофунгіцидом для профілактики.

Садимо правильно: це найважливіший момент! Бородаті іриси не можна заглиблювати. Треба садити їх так, щоб СПИНКИ були видні – тобто спинка кореневища повинна знаходитися на рівні ґрунту або навіть трохи вище нього, щоб вона прогрівалася на сонці. Засипаємо корені землею, ущільнюємо її руками і добре поливаємо.

Ця проста інструкція – моя головна фішка у вирощуванні чудових ірисів без зайвого клопоту.