Іриси – одні з моїх найулюбленіших багаторічників. Вони такі різні: за формою, за забарвленням, за ароматом. Коли настає їхнє цвітіння, це просто фантастичне видовище, справжнє буйство барв. Завдяки різноманіттю сортів є іриси раннього, середнього і пізнього цвітіння.
У моєму саду багато різних квітів, але іриси займають чималу площу і щороку тішать мене своєю пишністю. З роками я зрозуміла, що найважливіший і найвідповідальніший догляд за ірисами починається навесні, щойно вони рушають у ріст. Саме від правильних дій у цей період залежить, наскільки пишним і тривалим буде їхнє цвітіння.
У цій статті я поділюся своїми правилами догляду за ірисами.
Весняний догляд за ірисами: 3 головні кроки
Щойно зійде сніг і я бачу, що кінчики листя ірисів почали пробиватися крізь землю, починаю наводити лад на ірисовій клумбі. Ось три обов’язкові заходи, які я проводжу щороку.
Генеральне прибирання
Обережно прибираю все старе, торішнє листя і відмерлі частини рослин. Основну частину листя я зрізаю восени, але буває так, що не встигла провести осіннє обрізування, а потім почалася дощова або морозна погода. Тому в цей час з ірисами я вже нічого не роблю і залишаю їх до весни.
Головний догляд навесні – очистити грядку від будь-якого рослинного сміття. Адже старе листя – це домівка для шкідників і можливе джерело хвороб. Прибравши в ірисах, я даю молодим паросткам більше світла і повітря, а також захищаю їх від гнилі.
Омолодження: поділ розрослих кущів
Іриси швидко розростаються. Якщо я помічаю, що середина куща стала «лисою», а цвітіння стало мізерним – час ділити. Зазвичай це потрібно раз на 4–5 років.
Що я роблю:
- Обережно викопую весь кущ. Кореневище потрібно розділити на частини так, щоб на кожній деленці було віяло з 3–5 листків і здорове коріння. Старі, неживі частини кореневища без листя викидаю. Зрізи обробляю зеленкою або товченим вугіллям.
- Під час пересадки обирайте сонячне місце з пухким, добре дренованим ґрунтом.
- Щоб іриси не відчували нестачі поживних речовин, у кожну ямку додаю 2–3 щедрі жмені зрілого компосту і одну чайну ложку з гіркою комплексного весняного добрива.
Важливий нюанс посадки: кореневище не можна заглиблювати. Його верхня частина, так звана «спинка», має виступати над поверхнею землі. Засипати її ґрунтом потрібно лише наполовину.
Після посадки рясно поливаю іриси протягом 2 тижнів, щоб допомогти їм укорінитися. Якщо погода спекотна, можу тимчасово притінити посадки нетканим матеріалом для кращої адаптації.
Вношу підживлення
Іриси – невибагливі квіти, і в перші 2 роки після посадки або поділу куща прекрасно обходяться без додаткових підживлень. Запасу поживних речовин, закладеного в посадкову яму, їм цілком вистачає для активного росту і цвітіння. Тому нещодавно посаджені іриси я не підживлюю.
Іриси, які ростуть на одному місці більше двох років, потребують невеликої порції добрив. Щоб не витрачати час на змішування різних компонентів, я використовую готові весняні добрива для квіткових культур.
1–2 столові ложки гранул загортаю в ґрунт навколо ірисів і рясно поливаю. Коли під рукою немає добрива, підсипаю до коріння трохи компосту і проливаю його. Після кожного поливу компост віддає ірисам поживні речовини, забезпечуючи квітам усе необхідне для пишного цвітіння.
Весняне підживлення дає потужний поштовх для росту ірисів. Листя стає соковитим і високим, а квітконоси – міцними, здатними витримати вагу великих квітів.
Також хочу зазначити, що іриси не переносять застою вологи біля коріння, тому віддають перевагу рідкому, але глибокому поливу. Давайте ґрунту просохнути між поливами. Наступного дня після поливу розпушуйте землю навколо кущів, щоб зруйнувати кірку і забезпечити доступ кисню до коріння.
