Багато городників редиску у процесі росту взагалі не підживлюють. І так справді можна робити. Редис – культура швидкоросла, активно вбирає в себе все, що є в ґрунті. Тому перегодовувати його і сенсу немає, і з погляду екологічності врожаю це не дуже добре.
Проти такого підходу я нічого не маю. Особливо якщо грядку до посадки редису готують ґрунтовно й заздалегідь.
Ба більше, я частково сама дотримуюся цього принципу. Редис нічим не загодовую. Про єдине підживлення, яке даю рослинам у процесі формування й наливу коренеплодів, сьогодні розповім.
Але спочатку хочу обговорити загальні правила підживлення редису.
1. Ніякого рясного живлення
Повторюся. Жодного надмірного підживлення, та й мінеральні добрива з раціону редису краще теж виключити. Особливо азотні.
Адже редиска дуже швидко дозріває. Багато сортів готові до збирання вже через 3 тижні. За такий короткий строк рослини не завжди встигають повноцінно переробити азот, що надійшов. У результаті в коренеплодах накопичуються нітрати.
До того ж надлишок азоту призведе ще до одного неприємного явища: бадилля виросте пишним, соковитим і красивим, а самі коренеплоди залишаться дрібними.
2. З органікою теж обережно
«Якщо мінеральні добрива небажані – підживимо органікою» – з редисом цей “номер” краще не провертати. Органіка – це той самий азот.
Плюс при надлишку органіки редис виростає пухким, м’яким і водянистим. І це ще на додачу до того, що дрібним. Нічого хорошого!
3. Стабільна вологість – майже головне
Звісно, це не про підживлення, але дуже важливо. Ледь не найголовніше для активного наливу редису, рівних і солодких коренеплодів – хороша й стабільна вологість ґрунту.
Поливаємо грядки в міру підсихання ґрунту, не допускаємо посухи.
4. Не забуваємо проріджувати
І не забуваємо проріджувати посадки, щоб редиски не терлися одна об одну боками і не заважали одна одній рости вшир.
Не шкодуємо сходи: зайве висмикуємо. Але не викидаємо, а також пускаємо в салати або окрошку.
А тепер про саме підживлення
Воно спрямоване не на те, щоб нагодувати редиску ударною дозою поживних речовин. Його завдання зовсім інше – допомогти рослинам сформувати міцні корінці, легше переносити перепади погоди й вологості ґрунту, активніше формувати коренеплоди.
Для підживлення я використовую гумат калію з бурштиновою кислотою. І нічого більше. Хіба що золу ще можу дати. Але зазвичай я вношу її на етапі посадки.
Гумат калію покращує засвоєння поживних речовин, які вже є в ґрунті. Він стимулює розвиток кореневої системи, допомагає рослинам краще використовувати вологу і підвищує загальну стійкість до несприятливих умов.
Бурштинова кислота діє приблизно так само – підтримувально: допомагає швидше відновлюватися після стресів, сприяє зміцненню коренів.
Разом вони працюють чудово: змушують редис не бадилля нарощувати, а більше переключати увагу на підземну частину. Звідси й коренеплоди виходять більшими, міцнішими та рівненькими. Звісно, за умови дотримання інших правил посадки й догляду.
Гумат калію беремо за інструкцією виробника, бурштинову кислоту додаємо з розрахунку 1 таблетка на 1 л води.
Поливаємо редиску таким складом у момент початку формування коренеплодів. Перед підживленням грядки обов’язково поливаємо. І цього редису цілком вистачає.
