Дифенбахія в кімнатній культурі представлена лише кількома видами, та й у природних умовах її не так вже й багато, лише трохи більше 60 видів. Рослина дуже ефектна, вважається невибагливою і відноситься до розряду отруйних.
Для квітки потрібно багато місця, тому що її розміри можуть досягати до 2 метрів як у квартирі, так і в природних умовах. Батьківщина цієї вічнозеленої рослини Південна Америка, всі дифенбахії за класифікатором рослин із сімейства Ароїдні.
Цвісти дифенбахія в домашніх умовах може, але трапляється це дуже рідко. Тому часто можна зустріти інформацію, що дифенбахія не цвіте у будинку, але це не так. Ось фото цвітіння моєї дифенбахії.
Дифенбахія догляд у домашніх умовах
1. Освітлення та протяги. У кімнаті, де знаходиться дифенбахія, не повинно бути протягів, це тропічна рослина і в таких умовах може скинути листя. Яскраве сонце з прямими променями протипоказане для дифенбахії, у мене взагалі квітковий горщик стояв за 2 метри від вікна. Якщо рослина ще не встигла набрати висоту, то взимку, коли сонце не активне, квітковий горщик можна поставити на підвіконня.
2. Температура. Для дифенбахії комфортною вважається температура в межах 20 – 25 градусів. Критичною нижче 17 градусів тепла. Перепади температур рослина переносить погано, любить постійне тепло протягом року. Яскраво вираженого періоду спокою рослини немає.
3. Добриво для дифенбахії найкраще брати комплексне мінеральне для декоративно листяних рослин, юо у ньому збалансований склад добрив і є азот у необхідних кількостях для зростання, а не для розростання рослини. Активне зростання дифенбахії спостерігається з березня по вересень, саме в цей період рекомендується підгодовувати раз на два тижні.
4. Полив. Як представник ароїдних, дифенбахія не любить пересихання ґрунту в квітковому горщику та сухе повітря. У той же час зайва вологість земляної грудки рослині теж не потрібна. Взимку достатньо поливати 1 раз на тиждень, улітку 2 – 3 рази на тиждень. Обприскування по листі з пульверизатора лише на користь.
5. Обрізання. Раз на рік у дифенбахії потрібно обрізати верхівку, тоді кущ буде пишним і прокинуться бруньки на стеблах і як результат – з’являться нові молоді пагони.
Чому я відмовилася від вирощування дифенбахії? Все через її отруйність, не захотіла зараз ризикувати, оскільки частими гостями стали маленькі діти. Знайомі із задоволенням взяли дві мої дифенбахії, пообіцявши, що коли мені знадобиться ця рослина, поділяться.
