Кінець літа – дуже зайнятий час для дачників. І збирання врожаю, і догляд за садом після збору плодів, і прибирання спорожнілих грядок, і заготовки. У всій цій метушні важливо правильно розставити пріоритети: спочатку зробити те, що справді важливе. І точно не витрачати час та сили на ті заходи, які наприкінці літа фактично марні, а іноді й шкідливі для рослин у саду та на городі.
Саме про такі роботи й піде мова в цій статті.
1. Не поспішайте зрізати бадилля картоплі
Не знаю, як у вас, а я картоплю ще не викопала – сидить і достигає. Багато городників, і я в тому числі, обрізають бадилля картоплі перед збиранням урожаю. Захід справді корисний: і бульби швидше дозрівають, і шкірка на них стає щільнішою та товстішою, і збирати врожай потім простіше, і фітофтора не поширюється та не “спускається” до бульб, якщо її ознаки вже є на бадиллі.
Але тут є важливий момент. Зрізати бадилля потрібно за пару тижнів до збору врожаю. Та поки воно стоїть зелене й здорове, зрізати його – захід не просто марний, а шкідливий для врожаю. Бадилля активно працює, накопичує поживні речовини для бульб. Поки воно зелене, бульби ростуть і розвиваються. Обріжете раніше часу – загальмуєте цей процес.
Тому зрізаємо бадилля лише тоді, коли воно пожовтіє і природно зів’яне.
2. Баночки з йодом у теплиці не врятують томати від фітофтори
Одна з головних проблем городників наприкінці літа – фітофтора на томатах. У спробах не пустити її в теплицю садівники роблять що завгодно. І одна з порад – розвішати в теплиці баночки з йодом.
Але цей захід марний. Якщо грибок уже є в теплиці, а він майже завжди мешкає в ґрунті, і умови для його поширення сприятливі, жодні пляшечки з йодом не врятують. Фунгіциди й ті ледве справляються з грибком. Розраховувати в такій ситуації на йод, на мою думку, безглуздо.
Так само і з іншими народними засобами, якщо ознаки фітофтори на кущах уже є. Ніяка сода і молочна сироватка тут не допоможуть. Єдиний варіант – біофунгіциди, які хоч якось можуть стримати хворобу і дозволені до використання в період збору врожаю.
3. Не припиняйте полив томатів без потреби
Цей момент я вже якось зачіпала у своїх статтях. Тут повторюся.
Є така порада – припиняти полив томатів, щоб вони швидше достигали. Мовляв, рослини відчують стрес і кинуть усі сили на достигання того, що вже є. І плоди швидше дійдуть та почервоніють.
Можливо, так і буде. Але разом із цим ми зупинимо ріст і налив дрібніших плодів, які теж хотілося б потім зняти з куща великими й достиглими.
Звичайно, якщо погода вже несприятлива, починається та сама фітофтора, є сенс узагалі зняти всі плоди, відправити їх на дозарювання, а кущі викопати і знищити. Але якщо кущі міцні й здорові, повільно, але все ж віддають урожай, не потрібно нічого квапити повним припиненням поливів.
Поливайте помірно, як і потрібно. Тоді кущі плодоноситимуть якомога довше.
4. Не намагайтеся терміново “розігнати” урожай підживленнями
Ще одна поширена історія – наприкінці літа терміново намагатися прискорити достигання врожаю посиленими підживленнями.
Один, максимум два рази по листю у разі дефіциту – це справді може бути корисно. Але закормлювати рослини не потрібно.
- По-перше, надлишок елементів живлення нічим не кращий за нестачу.
- По-друге, внесені склади просто не встигнуть засвоїтися, якщо до збору врожаю залишилося зовсім мало часу.
Тому жодних “бенкетів”. Живлення даємо за графіком і в межах розумного.
І пам’ятайте, що підживлення по листю теж можуть зіграти злий жарт. Обприскування – це підвищена вологість. А вона є ідеальним середовищем для сплеску грибкових інфекцій, які й без того в серпні стають проблемою.
5. Суперфосфат не завжди доречний наприкінці літа
І приблизно з тієї самої серії – внесення суперфосфату під рослини. Так, фосфор потрібен для підвищення імунітету та стійкості до стресів. Але рослинам, які ось-ось віддадуть урожай і ми їх приберемо з грядки, така підживка вже майже не потрібна.
Фосфор із суперфосфату переходить у доступну для рослин форму не миттєво, на це потрібно досить багато часу. Багаторічникам дати його зараз можна, а ось тим культурам, які скоро приберемо з грядок, – марно.
