Надворі вже березень, а в нас на підвіконнях щосили підростають маленькі баклажани. Хто сіяв у лютому – у тих якраз настав час пікірування. Я цього року теж знову пікірувала частину своєї розсади. Так, не все одразу саджаю в окремі стаканчики, бо через велику кількість сортів сію в спільну ємність.
Щовесни мені пишуть одне й те саме: розсада баклажанів наче добре зійшла, а після пікірування ніби образилася. Стоїть, не росте, листочки поникли, мов після важкого понеділка.
Сьогодні розповім про три найчастіші помилки, яких я сама колись припускалася, і багато хто з вас теж. Усе – з особистого досвіду і тільки те, що справді працює в наших умовах.
Помилка №1. Занадто раннє пікірування
Баклажани – дуже ніжні рослини. Їхні корінці ще слабкі, мов тоненькі ниточки. А ми інколи поспішаємо: побачили перші листочки – і одразу пересаджуємо в стаканчики.
Найкраще пікірувати баклажани тоді, коли в них уже є 1–2 справжні листочки. У цій фазі стебельце вже міцніше, а корінець краще тримає земляну грудку.
Помилка №2. Надто грубо витягуємо сіянці, ніби моркву з грядки
У баклажанів стрижневий корінь – довгий, тонкий, як ниточка, і дуже крихкий. У томатів коріння гілкується і швидко відростає знову, а в баклажанів, якщо пошкодити центральний корінець хоча б на сантиметр, рослина буквально завмирає. Усі сили вона витрачає не на ріст і листя, а на відновлення. У результаті сіянці можуть сидіти без руху 2–3 тижні, жовтіти, а іноді частина розсади навіть гине.
Як робити правильно: за день до пікірування я добре поливаю розсаду, щоб земля була м’якою, як пластилін. Потім беру виделку або ложку й обережно підкопую кожен сіянець, намагаючись захопити хороший комочок землі. Корінь майже не оголюється – і стрес мінімальний.
Якщо ж корінець усе-таки пошкодили, а це видно відразу – він білий усередині, якщо зламався, можна акуратно підрізати його кінчик чистими ножицями на 1–2 мм. Звучить страшно, але багато хто саме так рятує розсаду – після цього активніше починають рости бічні корінці.
Помилка №3. Забуваємо про світло і тепло
У березні світловий день уже довший, але дуже часто буває похмуро. Рослинам бракує світла, і вони витягуються. Ще одна помилка – після пікірування ставити розсаду в надто тепле місце, де температура близько +25 градусів. У таких умовах вона теж починає витягуватися.
Після пікірування я завжди ставлю розсаду на 2 дні в легку тінь. Не на сонце, не під яскраву лампу і не в тепло. Нехай рослини спокійно переживуть пересадку при температурі +16…+18 °C. Через пару днів баклажани знову стають бадьорими, і я повертаю їх на місце, де є 12–14 годин світла на добу. Якщо похмуро – вмикаю фітолампу або звичайну світлодіодну лампу 6500 К на відстані 15–20 см. Температура вдень має бути 22–25 °C, уночі – не нижче 18 °C. І жодних протягів – баклажани їх дуже не люблять, одразу скидають листя.
Дівчата, якщо уникати цих трьох пасток, ваші баклажани віддячать міцними кущиками, а згодом і хорошим урожаєм.
А ви пікіруєте баклажани чи відразу сієте в окремі стаканчики? Діліться в коментарях, яких помилок припускалися ви – разом і посміємося, і підстрахуємо одна одну. Нехай розсада росте як на дріжджах, а настрій буде сонячним навіть у березневу сірість.
